22
— На підставі того, що я прочитала у звіті про розтин Елоїзи Крейтон, — сказала Мора, — навряд чи можна побачити багато подібностей між цими двома вбивствами. Це змушує мене думати, що ви маєте справу не з одним і тим самим убивцею.
Джейн дивилася, як Мора мила руки у раковині моргу, на вигляд абсолютно байдужа до смороду після розтину, який вона щойно завершила. Джейн стояла біля дверей, затуляючи носа ліктем, але цей запах уже проник у її ніздрі, легені. Навіть якщо скинути одяг і прийняти душ, вона б не змогла стерти його з пам’яті.
— Що ти в біса там таке зараз різала? Смердить, мов із каналізації.
— Жінка, вісімдесят вісім років, жила сама. Пролежала вісім днів у теплому приміщенні, перш ніж її знайшли. — Мора закрила воду і потягнулася по паперовий рушник, щоб висушити руки. — Дуже сумна, але абсолютно природна смерть.
— Може, підемо звідси? Мені потрібно трохи свіжого повітря.
— Залюбки. — Мора кинула рушник у сміттєвий бак. — Ходімо надвір.
На вечір обіцяли ще одну грозу, і над містом уже нависали низькі темні хмари. Повітря було густим та вологим, і Джейн уже відчувала в ньому черговий дощ. Вони сиділи на лавці позаду будівлі, обличчям до тунелю, де бетон підсилював гуркіт транспорту. Краєвид був аж ніяк не привабливий і повітря наповнювали автомобільні вихлопи, але принаймні вони не смерділи смертю. Цього з них обох на сьогодні було вже досить.
— Я хочу, щоб це був один і той самий убивця, — сказала Джейн. — Це б набагато спростило справу. Мені б тоді потрібно було лише знайти Джеймса Крейтона.
— Поліція Мену так і не довела однозначно, що це він убив свою колишню дружину.
— Детектив Тібодо абсолютно переконаний, що це зробив він. А якщо Крейтон убив одну жінку...
— Це зовсім не означає, що він убив другу.
— Але там були подібності. До обох вдерлися в будинок. І обох жертв, схоже, заскочили зненацька.
— Якщо це той самий убивця, вій змінив свій спосіб дії. Софію забили молотком — ефективне й відсторонене вбивство. Елоїзу Крейтон задушили в коридорі другого поверху. Це дуже особистий, дуже інтимний спосіб убити когось. Він потребує сили та контакту шкіра до шкіри, достатньо близького, щоб убивця відчув її зусилля, останні конвульсії тіла.
— Ти хочеш сказати, це був хтось, хто її знав.
— Це не відкидає й незнайомця. Можливо, це був хтось, змушений скористатись власними руками, бо не мав тоді при собі нічого іншого.
— Джеймс мав мотив. Вони з колишньою дружиною боролися за опіку над дитиною.
— Якщо це зробив він, то де дитина? Навіщо йому було її вбивати?
— Ти ж знаєш, як думають деякі колишні. «Якщо я не можу її мати, ніхто не матиме». Тіло Ліні ще просто не знайшли, і це була його кров у коридорі нагорі.
Мора кивнула.
— Я бачила цю деталь у звіті: негативна.
— Його група крові. І він мав свіжий поріз на пальці.
— Який він міг пояснити. Плюс поліція знайшла кров на його човні, де він сказав, що поранився.
— Доволі зручно.
— Усе це поки що притягнуте за вуха, Джейн. Подумай про те, в чому ці справи несхожі. Одній жертві було за тридцять, другій — за п’ятдесят. Вони жили в різних містах, різних штатах. І перше вбивство було дев’ятнадцять років тому.
— Дев’ятнадцять років тому Софія працювала медсестрою в Мені. Про вбивство Елоїзи Крейтон писали всі місцеві газети, тож Софія, мабуть, чула про нього в той час.
— Чому ж вона згадала про нього зараз? Через майже два десятиліття? — спитала Мора.
— Саме це я й маю вияснити. — Джейн подивилася на окраєць сірого неба над головою. Глибоко подихала, щоб вимити смердюче повітря з легень. Якусь мить вони сиділи мовчки, слухаючи, як клацає кришка каналізаційного люка, коли по ній проїжджали машини.
— Можливо, вона щойно наштовхнулася на щось. Почула якусь розмову, прочитала новину, — припустила Мора. — Це нагадало їй про те старе вбивство, і цікавість підштовхнула її до інтернету.
— Там була ще послідовність дат, Моро. На початку квітня вона починає свій онлайновий пошук Крейтона. Знаходить його стару адресу і надсилає йому листа. Через місяць вона отримує емейл від людини, яка просить її подзвонити на передплачений телефон Це мав бути його телефон. Джеймса Крейтона.
— Можливо також, що це не його телефон, і смерть Софії ніяк не пов’язана з убивством Елоїзи Крейтон.