«Тішуся, що “Посол мертвих” нарешті дійде до українського читача! Не думаю, щоб хтось після Хвильового наважувався так глибоко влізати в темні сторони української душі, — тут вам і “травма біженства/бездомности/втрати ідентичности/її силуваної консервації”, і “кармічні” “гріхи батьків, що падають на дітей”, і той образ Америки як країни “посланців горя” — нащадків тих, хто втікав через океан не від хорошого життя, — якого в нас досі ніхто не розгледів…»
«Мельничук не уникає труднощів, пов’язаних з українською історією…
Це прекрасний твір».
«Однією з рідкісних властивостей інтелектуального, чудово написаного другого роману Мельничука є його здатність поєднувати тематичну серйозність з наративною безпосередністю».