33
«Через нього Вітька й сидить…» Білка марно не скаже.
Допит, який учинив їй Шаринець, не випадковий. Занепокоївся після розмови на горищі. Отже, недаремно тоді на горищі Шаринець здався йому підозрілим. Не випадкова також поява Навроцького в «Гротеску».
Слідчий Свиридов, давній Мишин знайомий, викликав його. Миша розповів тоді про вагон, про Навроцького й Красавцева, розповів усе, що знав і що припускав. Свиридов свого ставлення не висловив: «Подивимось».
Але тепер у Миші не тільки припущення. Шаринець! Новий персонаж, ще невідомий слідству.
Миша одразу зателефонував Свиридову. Того не було на місці. Миша дзвонив ще, але застав його лише наступного дня надвечір. Свиридов попросив негайно приїхати. Миша поїхав, хоч і домовився цього вечора зустрітися з Елен Буш після її виступу. Прикро! Але нічого не поробиш.
Миша розповів Свиридову все докладно, починаючи з розмови з Фургоном і кінчаючи тим, що крикнула Білка біля «Гротеску».
— Ти пізно прийшов! — сказав Свиридов.
— Пізно?
— Попов Володимир Степанович, він же Шаринець — убитий.
Миша ошелешено дивився на Свиридова.
— Коли твої хлопці бачили його востаннє?
— Позавчора, десь о п'ятій, мабуть. Він вийшов з кимось із «Гротеску».
— Того ж вечора його і вбито. У лісі, неподалік від платформи «Дев'ятнадцята верста» Брянської залізниці. Труп знайдено вчора.
— Навроцький! Валентин Валентинович! — переконливо мовив Миша.
— Тієї ночі Навроцький мирно спав удома. Крім того, Шаринця вбито з револьвера, ось куля… — Свиридов видобув із шухляди стола маленьку приплюснуту свинцеву кульку — того ж калібру, що й куля, якою вбито Зиміна. Можливо, стріляли з одного й того ж револьвера. Цього револьвера в Навроцького не було й немає. Найімовірніше Шаринця вбив той, хто вийшов з ним з пивниці «Гротеск».
— Поговоріть зі Шнирою й Паштетом, адже вони бачили цю людину.
— Ти гадаєш, вони його впізнають? Вони його запам'ятали?
— Ясна річ! Вони йшли за ними до трамвайної зупинки. Шаринець і ця людина сіли в трамвай, на «четвірку», і якраз у бік Брянського вокзалу.
— От бачиш! Значить, не Навроцький, а, найімовірніше, саме ця людина і вбила Шаринця. Але кликати сюди хлопців я не буду. Приблизне обрисування нічого не дасть, неточне — зіб'є зі сліду. Тобі також не варто говорити про це з ними.
— Вони все одно дізнаються, що Шаринця вбито.
— Нехай. Тільки не від тебе.
— Чому?
— Бачиш, що робиться, — убивають.
— Можуть і мене? — всміхнувся Миша.
— Можуть і тебе. За цим стоять люди страшніші за Навроцького.
— А Навроцький?
— Убивав не він.
— Виходить, убив Вітька Буров?
— Я цього не сказав.
— Вітька ні при чому, — переконано сказав Миша, — тепер це абсолютно ясно. Вітька у в'язниці, ніякого відношення до вбивства Шаринця він не має. На Шаринці вони засипалися… — Він з тріумфом повторив — Вони попалися на Шаринці: усунули співучасника.
— Ще не видно зв'язку між обома вбивствами, — заперечив Свиридов, — крім припущення, що їх убито з одного нагана.
— Цього мало?
— Мало, поки що це припущення; багато, коли буде встановленим фактом.
Але ж Білка сама сказала, що через Шаринця посадили Вітьку, — наполягав Миша.
— Хто це підтверджує?
— Як хто? Шнира й Паштет.
— Чи не хочуть вони виручити свого ватажка й приятеля?
— Чого ви їм не вірите? Спитайте Білку.
— Вона скаже правду?
— У Білці я не певен…
— От бачиш!
— Таж Шаринця вбили не випадково.
— Безумовно! Головне в тому, в чиїх інтересах.
— Навроцького з Красавцевим! — затявся Миша.
— Докази?
— Вони зацікавлені в документах, украдених у Зиміна.
— Документи знайдено.
— Правда? Де?
— Підкинуто в поштову скриньку Зиміних. Хто підкинув? Знову Навроцький?
— Не знаю, — розгублено відказав Миша.
— А не могли зробити це твої хлопчики?
— Сумніваюсь.
— Подумай! Буров викинув документи з портфеля; вони десь валялися; хлопчики поклали їх у поштову скриньку.
— Я вірю цим хлопцям, — сказав Миша.
— Я теж хотів би вірити, — зітхнув Свиридов, — тільки ж самої віри замало.
34
Свиридов дуже обережний. А все-таки сказав: «У Навроцького такого револьвера не було й нема», іще: «Тієї ночі Навроцький мирно спав у своєму ліжку»… Перевіряє Навроцького, але не подає виду. Навіть не захотів розмовляти зі Шнирою та Паштетом, котрі бачили ймовірного вбивцю Шаринця. Побоюється, криється, виявляє обережність, збиває зі сліду.