Підліток — з одного боку, ніби король, що втратив привілеї, а з другого — на ньому лежить тягар недовершеності. Йому кажуть: «Ти — ніхто. Стань кимось, і ми приймемо тебе до того чи іншого стада». Вони топчуть його гідність, і коли він починає бунтувати, карають. Лагідне дитя, яке часто плаче і викликає зворушення, стає незграбним і вульгарним. Його проймає жах від настання статевої зрілості, якої він не бажає. Для оточуючих він тягар, якого треба позбутися. Кажуть, що це перехідний вік, але чи конче він мусить бути таким відразливим і болючим? Єдиний вихід — спокійно вдавати, що нічого не сталося, і посилювати в дитині відчуття безпеки, не відпускати її руки. Інфантильність — це лише спроба подолати страх. Якщо ви не лицемірили і не зраджували дитини, вона не стане в 13 років монстром і не зневажатиме вас. Сама визначить межі вашої опіки і ви знайдете в ній приятеля, з яким можна розмовляти годинами.
Плекаючи в дитині інші духовні цінності, ніж цінності юрби, не слід забувати про здатність йти на компроміси і доброзичливість щодо оточуючих, бо кому хочеться бути вороною в білому пір’ї?
Заздрість губить навіть дуже гарних людей, а почуття власної гідності витягує з найглибшої прірви. Кожен з нас не вміє, здебільшого, розбиратися в людях, але якщо багато знати, завжди дотримувати слова і чинити порядно, то матимемо багато друзів. Дитині треба розповідати приклади з власного досвіду, хай вона і повторить ваші помилки, але збереже до вас довіру. Коли вона не хоче ділитися своїми проблемами сьогодні, то зробить це завтра. Ставтеся до неї одночасно як до дитини, і як до особистості, яка має право вирішувати власну долю.
Ви і далі сонце для неї. Влаштовуйте свята, які потребують не багато грошей, а багато любові. Хай дитина не зізнається чужому, що її раніше любили, а тепер відвернулись від неї. Нехай вона зрозуміє, що ваша сила у тому, що ви захищаєте слабших, і згодом вона чинитиме так само. Не залишайте її. Батьківство — це назавжди.
Будьте іноді слабкими. Це навчить дитину прощати. Вона не може мати такої витримки, як ви: крикне, грюкне дверима. І, боронь Боже, посилати їй навздогін материнські прокляття. Кожен проклін у майбутньому принесе нещастя вашій дитині, і це дуже серйозно. Слово має величезну руйнівну силу.
Моя юність була жахливою, бо я не могла знайти опори для власної гідності. Накоїла чимало дурниць, зіткнулась з правдивим дном, але я мала більше сили. Багато хто не може дати собі ради і пристає до пригніченого людського стада, визнавши усі його жалюгідні табу.
Закінчивши школу, дитина пізнає всесильну владу грошей. Вона не має здоров'я через погане харчування, повсякчас чує нарікання батьків на безгрошів'я, цілими днями сидить вдома коло старенького телевізора. Діти тепер не мріють, бо знають, що їм, убогим, не світить нічого в житті. У нас не роблять різниці між талановитими і посередностями. І за тих, і за тих треба платити гроші. За будь-яку роботу, за навчання. За те. щоб з’явитись на світ і щоб піти з нього.
Суспільство не дбає ні про дитину, ні про підлітка і тим самим підписує собі смертний вирок. Важко уявити, що виросте з наших дітей у цьому продажному брехливому світі. Але надія і любов вбережуть від руйнування душу.
…Осіннього надвечір’я вертаються із сільського училища хлопці. Змерзлі, голодні, їм не зупиниться жодна машина. Вони йдуть по двоє-троє, цибаті, як птахи. Їх чекає армія, а потім теж нічого доброго: цілковита залежність раба, який не має жодного голосу, принижена свідомість сірої худобини, позначеної тавром тяжкої праці. І попри все вони чисті, бо це їхня земля, і їхній піт незабаром змішається з нею.
Ніде жінка не є такою безправною і беззахисною, як у шлюбі. Вона може займати високу посаду, робити кар’єру і не відчувати жодної дискримінації, але у сім’ї вона зазнає всіляких принижень. Там вона не людина, а невільниця. Здається, чоловіки одружуються тільки задля того, щоб мати наложницю, яка повинна віддаватися кожен раз, коли цього хоче чоловік. Навіть цивілізовані чоловіки вважають це подружнім обов’язком. Жінок гвалтують хтиві п’яні самці і вони не мають права поскаржитися. Насильство породжує слабких хворобливих дітей, які ще в материнському лоні відчувають огиду, безсилля, розпач.