.
Затиснувши ліве колесо між шматком дерев'яної смуги і дошкою, Кляйн випростався і неспокійно чекав, побоюючись, що поліція увірветься в двері і увірветься в кімнату зі зброєю в руках.
= .
Якщо це була епоха пари, він був упевнений, що його ніхто не побачить, коли він це зробить. Однак тут були надзвичайні здібності, які він довів власним досвідом.
,
Почекавши кілька хвилин, двері не рухалися. Була лише балаканина між двома орендарями, які прямували до бару «Серце дикої природи» на вулиці Айрон-Кросс.
. =
Тьху. Кляйн видихнув, відчуваючи впевненість.
!
Все, що йому потрібно було зробити, це дочекатися повернення Меліси і приготувати тушковану баранину з ніжним горохом!
, ; .
Коли ця ідея прийшла в голову Кляйну, його рот, здавалося, відчув насичений смак підливи; він згадав, як Мелісса готувала тушковану баранину з ніжним горохом.
, - .
Спочатку вона закип'ятила воду і обсмажила м'ясо. Потім вона додала цибулю, сіль, трохи перцю і воду. Через певний проміжок часу додавали горох і картоплю, і рагу готували ще сорок або п'ятдесят хвилин під закритою кришкою.
! .
Це справді простий і грубий спосіб зробити це Підтримується виключно смаком самого м'яса! Кляйн похитав головою.
. =
Але по-іншому не було. Простолюдинам було важко мати багато видів приправ і різні способи приготування. Їм залишалося тільки використовувати прості, практичні та економічні методи. Поки м'ясо не підгоріло і не зіпсувалося, будь-що було корисним для людей, які могли їсти м'ясо лише один-два рази на тиждень.
Кляйн сам був не дуже хорошим кухарем і більшу частину часу замовляв їжу на винос. Але, готуючи три-чотири рази на тиждень, після багатьох тижнів накопиченої практики, він мав прохідний стандарт і відчував, що не підведе фунт баранини.
, 730. ! . ,
Коли Мелісса повернеться, щоб приготувати його, це буде зроблено після 730 вечора. На той час вона вже голодувала Настав час їй побачити, що таке справжня кулінарія! Кляйн виправдовувався перед собою. Спочатку він знову розпалив вогонь, пішов у ванну кімнату, щоб набрати води, і вимив баранину. Потім він дістав кухонні дошки та ножі, перш ніж нарізати баранину на крихітні шматочки.
=
Що стосується пояснення його раптових кулінарних здібностей, то він вирішив звинуватити в цьому померлого Уелча Макговерна, який не тільки найняв шеф-кухаря, який добре розбирався в мідсіширському колориті, але і часто створював власні делікатеси і запрошував людей спробувати їх.
, !
Що ж, мертві мене не можуть спростувати!
; . =
Тим не менш, це світ з Потойбіччям; Померлі не обов'язково не можуть говорити. Маючи це на увазі, Кляйн був трохи винуватим сумлінням.
. = .
Він відкинув свої розгублені думки і поклав м'ясо в миску з супом. Потім він вийняв коробку з приправами і додав ложку сирої солі, половина якої почала жовтіти. Крім того, він обережно взяв кілька зерен чорного перцю зі спеціальної маленької пляшечки, перемішавши і замаринувавши їх між собою.
.
Він поставив каструлю на плиту і, чекаючи, поки вона нагріється, Кляйн порпався в учорашній моркві і порізав її на шматочки разом з цибулею, яку він сьогодні купив.
,
Коли він закінчив готуватися, то дістав з шафи маленьку бляшанку і відкрив її. Сала в ньому залишилося небагато.
Кляйн узяв ложку, поклав її в каструлю і розтопив. Він додав моркву та цибулю і деякий час помішував.
=
Коли аромат почав поширюватися, Кляйн висипав всю баранину в горщик і деякий час обережно обсмажував її.
= ,
Він повинен був додати кулінарне вино в процесі, або хоча б червоне вино. Однак сім'я Моретті не мала такої розкоші і могла випивати лише келих пива на тиждень. Кляйн змушений був задовольнятися всім, що було під рукою, і влив трохи кип'яченої води.
=
Протушкувавши близько двадцяти хвилин, він відкрив кришку, поклав в неї ніжний горох і нарізану картоплю, додав склянку гарячої води і дві ложки солі.
=
Він закрив кришку, опустив вогонь і задоволено видихнув, чекаючи, поки сестра дійде додому.
= .
У міру того, як секунди перетворювалися на хвилини, аромат у кімнаті посилювався. Відчувалася привабливість м'яса, насичений запах картоплі та освіжаючий аромат цибулі.
.
Запах поступово перемішувався, і Кляйн час від часу ковтав слину, відстежуючи час за допомогою кишенькового годинника.
, --
Через більш ніж сорок хвилин наблизилися не дуже жваві, але ритмічні кроки. Вставили ключ, повернули ручку, і двері відчинилися.