— Ні! — Раптом крикнув Хелл Беррел.
Коркханн — очі його немов оскляніли — цілився прямо у груди хороброму капітану. Ґордон кинув погляд на В’ріла і стрибнув. Пролетів над трупами вартових і вчепився у Х’харна. Той виявився неправдоподібно легким. Рухаючись за інерцією, Ґордон підняв тендітне тіло над балюстрадою і жбурнув його вниз. І у ці короткі миті, поки воно летіло до землі, відчув останній нищівний ментальний удар, нікому конкретно не призначений…
І раптом це зникло. Ґордон дозволив собі посміхнутися. Х’харни панічно бояться смерті — ось що означав цей телепатичний крик.
Коркханн, який так і не встиг вистрілити у Хелла, опустив зброю. Внизу, у парку, панувала повна тиша. Здавалося, всі навіть затамували подих. Всі обличчя були звернені до тіла Нарата на балюстраді. Голова його звисала вниз, волосся розвівалося за вітром. Руки були широко розкинуті, він немов закликав на допомогу. І у цей критичний момент, коли, здавалося, сам час зупинився, ІІІорр Кан зреагував з властивою йому швидкістю, якою так захоплювався Ґордон. Колишній диктатор кинувся до балюстради, театральним жестом підніс руки до неба і пронизливо закричав:
— Графи вбили НаратТейна! Помстимося за Нарата!
Геррни, андакси, кали і всі інші негуманоїди дивилися на ІІІорр Кана. І раптом вони зрозуміли. Зрозуміли, що Нарат мертвий. Нарат, якого вони обожнювали, за яким йшли, не шкодуючи своїх життів.
Неймовірної сили єдиний крик вирвався з тисячі горянок. Крик болю і люті.
— Помстимося за Нарата! Смерть графам!
Це був вибух ненависті. Негуманоїди всіх різновидів накинулися на людей у формі Межі, які щойно були їх союзниками і раптом стали найлютішими ворогами. У хід йшло все: зуби, кігті, шкірясті крила. Крик болю і ненависті пронісся уздовж Алеї і досяг міста.
Коркханн був ще напівоглушений, він не зовсім одужав від уявної атаки Х’харна, яка ледь не змусила його вбити товариша. Зате Хелл Беррел випромінював активність.
— Сюди, швидко! За кілька хвилин вони будуть тут. Коркханн знає всі таємні ходи і виходи. Тільки це врятувало нас під час штурму палацу. Швидше!
Ґордон схопив Ліанну за руку і потягнув за собою. Шорр Кан на мить затримався, підібрав пістолети загиблих і кинув один Ґордону. Він аж світився радістю.
— Бачили? Ці негуманоїди недуже кмітливі… Я не про вас, Коркханн. Загалом, вони зреагували як треба.
У одній зі стін відкрилися потаємні двері, і вони поспішно прослизнули у присмеркову галерею. Шорр Кан закрив за ними двері. Ліанна ридала, але Ґордону ніколи було її втішати.
— Чи можна непомітно проникнути до зали зв’язку? — Запитав він Коркханна. — Я повинен передати термінове повідомлення.
Коркханн ще не повністю оговтався.
— Послання? Кому? Баронам?
— Ні. Зарт Арну і флоту Імперії. Я тепер знаю, де ховається армада Х’харнів.
7
Вузьким, звивистим проходом, прокладеним у товстих стінах палацу, Коркханн вивів їх до широкого коридору.
— Центр зв’язку тут. Четверті двері звідси.
У коридорі нікого не було. Звідкись зверху доносився глухий шум, який утворювали полчища негуманоїдів, що заполонили палац.
— Треба поспішати, — торопив товаришів Хелл Беррел. — Весь палац у їх руках. Вони напевно прикінчили вже всіх людей графів. Якщо знайдуть нас, теж не будуть церемонитися. За кілька секунд вони увірвалися до центра зв’язку. Чоловік зі знаком Булави невмілими рухами намагався зробити щось за пультом. За його спиною стояли двоє Х’харнів, яким В’ріл доручив зв’язатися зі своїм флотом. Магелланійці не встигли навіть обернутися, як були вже мертві.
Ґордон направив пістолет на тремтячого від страху оператора.
— Ви вже передали послання Х’харнів?
По обличчю людини градом лив піт. Дивлячись на те, у що перетворилися Х’харни, він ледве вимовив заплітаючимся язиком:
— Я якраз намагався… Але їх частота… І модуляція… Вони дуже відрізняються від наших… Потрібен був час… Вони погрожували вбити мене… спалити мозок, якщо я не покваплюсь. Але я не зміг. Ось вам ще приклад нескінченної дурощі Х’харнів, подумав Ґордон. Використовують живі істоти як предмети, а якщо ті їм не підкорюються, негайно їх знищують. Хіба можна так чинити навіть з предметами?
— Хелл, — покликав він, — У тебе вже є досвід зв’язку з флотом Імперії. Спробуй ще раз.
Беррел зайняв місце оператора. Тим часом шум, що доносився з верхніх поверхів, ставав все голосніше.