[37]
Див.: Володар Перснів, ч. 3, с. 63, 76.
[38]
Див.: Володар Перснів, ч. 3, с. 412.
[39]
Адже її наручний щит розламався від удару булави Короля-Відьмака, проте і сам він зник – отак справдилися Ґлорфінделові слова, сказані задовго до Короля Еарнура: Король-Відьмак не загине від руки смертного мужа. Пісні Марки розповідають, що Еовин у цьому діянні допомагав Теоденів зброєносець і що він теж був не людиною, а півмірком із далекої країни, хоч Еомер і вшанував його в Марці й нарік Гольдвайном (Виночерпієм). [Цей Гольдвайн був ніхто інший, як Меріадок Чудовий, Господар Цапокраю.]
[40]
Див.: Гобіт, с. 52.
[41]
Див.: Володар Перснів, ч. 1, с. 404.
[42]
Чи звільнили з ув’язнення: але могло бути і так, що вона вже не спала, розбуджена Сауроновою злобою.
[43]
Див.: Гобіт, с. 27, 203.
[44]
Див.: Гобіт, с. 27.
[45]
Серед тих, хто пішов, були діти Траїна II: Торін (Дубощит), Фрерін і Діс. Торін, за ґномівськими мірками, був іще зовсім юний. Згодом стало відомо, що врятувалося більше представників Народу під Горою, ніж гадали спочатку: значна їхня частина пішла до Залізного Кряжу.
[46]
Азоґ був батьком Больґа; див.: Гобіт, с. 29.
[47]
Кажуть, що Торінів щит розколовся, тож він відкинув його, а натомість вирубав сокирою гілку дуба і тримав її в лівиці, щоби відбивати удари ворогів чи битися нею як палицею. Так він і отримав своє прізвисько.
[48]
Таке поводження з мертвими для ґномів було ще одним випробуванням, адже суперечило їхнім звичаям. Але на спорудження могил, як того вимагала традиція, вони витратили би багато років (адже ховали своїх мертвих тільки в камені, а не в землі). Тож ґноми вибрали спалення, щоби не залишати своїх рідних на поталу звірям і птахам чи оркам-трупожерам. Але ті, хто загинув при Азанульбізарі, залишили по собі славну пам’ять; і сьогодні будь-який ґном гордо скаже про одного зі своїх правителів: «То був спалений ґном», – і цього буде досить.
[49]
Серед ґномів було дуже мало жінок. Діс, Траїнова донька, була там. Вона стала матір’ю Філі та Кілі, які народилися в Еред-Луїні. А Торін дружини не мав.
[50]
Див.: Володар Перснів, ч. 1, с. 343.
[51]
15 березня 2941 року.
[52]
Див.: Володар Перснів, ч. 1, с. 311.
[53]
Див.: Володар Перснів, ч. 2, с. 244; Гобіт, с. 149.
[54]
Див.: Володар Перснів, ч. З, с. 304.
[55]
Див.: Володар Перснів, ч. 1, с. 404.
[56]
Див.: Володар Перснів, ч. 2, с. 340.
[57]
Згодом стало зрозуміло, що Саруман сам хотів заволодіти Єдиним Перснем і сподівався, що той, прагнучи знайти господаря, викриє місце свого перебування, якщо Сауронові на деякий час дадуть спокій.
[58]
Місяці та дні подано тут згідно з календарем Ширу.
[59]
Відомої також як «Прекрасна» через її вроду: багато хто казав, що вона більше схожа на ельфійську діву, ніж на гобітку. У неї було золоте волосся, що для Ширу вважалося вельми рідкісним явищем; проте дві інші Семвайзові доньки також були золотоволосі, як і багато інших дітей, народжених у той час.
[60]
Див.: Володар Перснів, ч. 1, с. 15; ч. З, с. 394, прим. 25.
[61]
Четверта Епоха (Ґондору).
[62]
365 днів 5 годин 48 хвилин 46 секунд.
[63]
У Ширі, де 1 рік відповідав 1601 року Т.Е. У Брі, де 1 рік відповідав 1300 Т.Е., то був перший рік століття.
[64]
Якщо подивитися на Ширський календар, можна помітити, що єдиним днем тижня, з якого не починався жоден місяць, була п’ятниця. Відтак у Ширі побутувала жартівлива фраза «першого у п’ятницю», що означало день, якого не існує, або ж день, коли можуть трапитися такі неймовірні (як для Ширу) події, як політ свиней чи ходіння дерев. Повністю ця фраза звучала так: «Першого зимобрудня у п’ятницю».
[65]
У Брі любили жартома згадувати про «зимобрудень у (багнистому) Ширі», а ширяни вважали, що «зимень» – це видозміна давнішої назви, яка первісно означала завершення, закінчення року перед зимою та походила з тих часів, коли Королівське літочислення, за яким новий рік починався після збору врожаю, ще не набуло повсюдного вжитку.