{176} Цитата з вірша: «Хоч серце / І не сплетене з ниток, / Та в ньому щось тонке, мов нитка, / Болісно щемить / Дорогою після розлуки» («Кокінвакасю», 15).
{177} Тобто час жалоби по смерті Восьмого принца.
{178} Тобто імператриці Акасі.
{179} Тобто 1,81 м.
{180} Цитата з вірша: «Чи довгою осіння буде ніч? / Спрадавна кажуть, / Що її тривалість / Залежить від того, / Кого зустрів» («Збірка старих і нових японських пісень», 636).
{181} Метафора: два кольори — двоє сестер.
{182} Натяк на те, що Каору сподобалася Нака-но кімі.
{183} Цитата з вірша: «Як човник на веслах / В каналі сюди й туди /Пропливає, / Так і мене кохання до неї / Знову й знову повертає» («Кокінвакасю»,732).
{184} Омінаесі (досл. з яп. «дівоча квітка») — висока рослина з дрібними квітами жовтого кольору (лат.Putrinia scablosifolia).
{185} Хіґан — тиждень рівнодення.
{186} Тобто імператриця Акасі, мати принца Ніоу.
{187} Цитата з вірша: «Що жде в майбутньому, / Не знаю, / І тільки гіркі сльози, / Що з очей ллються, / Усе переді мною заслоняють» («Ґосенвакасю», 1334).
{188} Тобто імператриця Акасі, його мати.
{189} Гора по дорозі від столиці до Удзі.
{190} Людина такого рангу мала би подорожувати в кареті.
{191} Цитата з вірша: «Сіється перший осінній дощик... / Як тепер у старій оселі / На схилі гори Фуру? / Мабуть, промокли рукава у тих, /Хто в ній живе» («Сінсендзайвакасю», 599).
{192} Цитата з вірша: «Не зустрічатись з милою своєю / Я пробував було, / Проте любов / Не любить теж, / Щоб жартували з нею» («Збірка старих і нових японських пісень», 1025).
{193} Цитата з вірша: «Щоранку в дзеркало, / Соромлячись, дивлюсь — / Що ця любов накоїла зі мною! / Тепер і в снах / До тебе не з’явлюсь!» («Збірка старих і нових японських пісень», 681).
{194} Натяк на легенду про Ткалю і Волопаса, які зустрічаються на небі один раз у році сьомої ночі сьомого місяця.
{195} Тобто до берега, на якому містився маєток Лівого міністра Юґірі.
{196} Одна з п’єс придворної музики «ґаґаку».
{197} Цитата з вірша: «Що ж! / Мій коханий тільки на словах / Такий прегарний, / А душа мінлива / І нестійка, як «місячна трава»» («Збірка старих і нових японських пісень», 711). «Місячна трава» (досл. з яп. «цукі-ґуса») — трав’яниста рослина (лат. Commelina communis), з якої виготовляли надзвичайно гарну фарбу, що, однак, розпливалася від дощу.
{198} «Повість з Ісе» — збірник коротких новел Арівара-но Наріхіра, в яких проза чергується п’ятивіршами (танками).
{199} Цитата з новели 49 «Повісті з Ісе»: «Як жаль, / Що ось така трава, / І молода і свіжа, / Що хочеться лягти на неї, / Комусь чужому буде віддана!»
{200} Цитата з новели 49 «Повісті з Ісе»: «Хотіла б знати я, / Навіщо такі дивні слова, / Як молода трава, вживати, / Якщо моя душа / Давно тобі відкрита?»
{201} Тобто Каору.
{202} Цитата з вірша: «Що буде з нами завтра, / Я не знаю... / Та поки житиму, / Тужитиму за тим, / Хто нас уже сьогодні покидає!» («Збірка старих і нових японських пісень», 838).
{203} Цитата з вірша: «Завжди десятий місяць / Щодня холодний дощ приносить, / Але такими мокрими / Раніше не бували / Мої рукава» («Ґендзі-моноґатарі-кокайсьо», 514).
{204} Дзьофукьо (санскр. Садапарібхута) — бодгісатва, який кланявся кожній зустрічній людині, вселяючи в неї надію на просвітлення.
{205} Оскільки не був родичем.
{206} Тобто Гімалаях.
{207} За індійською легендою, Сессен-Додзі (Шак’я-муні в попередньому народженні) почув від демона першу половину священного гімну, але голодний демон за другу половину вимагав від нього тіла й крові. Сессен-Додзі, погодившись на це, отримав другу половину, викарбував її на скелі й кинувся у прірву, але демон, перетворившись у бога Індру, врятував його.
{208} Цитата з вірша: «Коли крізь зарості густі / В Ісонокамі / Світ сонця проникає — / Навіть там, в селі старому, / Вишня розцвітає!» («Збірка старих і нових японських пісень», 870).
{209} Цитата з вірша: «Весняна ніч / Сховала у пітьму / Слив білоцвіт, /Але вона безсила / Сховати їхній казковий аромат!» («Збірка старих і нових японських пісень», 41).
{210} Цитата з вірша: «І місяць не такий, / І не така / Весна тепер приходить, як бувало! / Лиш я один — / Такий, як і тоді!» («Збірка старих і нових японських пісень», 747).
{211} Див. вірш: «Чекаю травня, / Щоб вдихнути знову / Квітучих мандаринів аромат, / Якими любої колись / Рукава пахли» («Збірка старих і нових японських пісень», 139).
{212} В оригіналі гра слів: «ама» означає «монахиня» і «рибачка»; «соде» означає «рукав».
{213} Тобто Ооїґімі.