«Земля! Земля!
— Ми — марсіяни! Ми — марсі, марсі, марсі!..
Команда залишила літак…
Команда залишила літак…
Наші імена: Теодор Сойєр, Джозеф Фіни, Лоріан Гарпер.
Наші імена: Теодор Сойєр, Джозеф Фіни, Лоріан Гарпер!
Ми не марсіяни, Земле. Ми люди! Люди! Люди! Ми хотіли віддати людям все, що у нас було, — талант! Ми хотіли віддати людям усе, що у нас було, — талант! Ми не хотіли робити бомб, Земле.
За сорок миль від Нового Віфлієма, за п'ятдесят ярдів на південь, від вибуху вигаданої ракети лежить камінь майже прямокутної форми. Лежить камінь майже прямокутної форми.
Під цим каменем ми закопали все, що змогла дати нам країна, в якій ми народились: пістолет, зім'ятий кредитний білет і недопиту пляшку віскі.
Ти чуєш, Земле?.. Ми летимо в світанок».
