Одночасно Квітка піклувався, щоб комедію надрукували окремим виданням у Харкові, що й було нарешті здійснено в 1840 р., а на початку 1841 р. вона була надрукована в журналі «Пантеон русского и всех европейских театров» (ч. 3, с. 1—33). Письменнику довелося виправдовуватися перед Коні за те, що окреме харківське видання випередило публікацію в журналі, а це ледве не призвело до передруку третьої частини «Пантеона русского и всех европейских театров».
У цей час «Шельменко-денщик» готувався як бенефісна вистава російського актора П. І. Григор’єва І, який мав грати роль Шельменка в Александрінському театрі 2 травня 1841 р. Бенефісна вистава пройшла з успіхом. В огляді тогочасного репертуару М. Некрасов писав про п’єсу Квітки-Основ’яненка: «Вона, як і всі його твори, має на собі печать таланту і відзначається живим, оригінальним гумором, лише йому властивим. Головна особа окреслена з надзвичайною майстерністю: це тип усіх можливих Шельменків... П’єса мала великий
і цілком заслужений успіх» (Некрасов Я. А. Полн. собр. соч. и писем, М., 1950, т. 9, с. 492).
Більшість передових критиків вважала комедію «Шельменко-денщик» помітним явищем у вітчизняній літературі. «Побачивши цю п’єсу на сцені і потім прочитавши її в «Пантеоне»,— писав Ф. Коні,— ми вже подумки поздоровляли російську драматичну літературу з новим прекрасним надбанням, російську публіку з новим запасом насолоди, яку можна було сміло передбачити їй з майбутніх творів Грицька Основ’яненка» («Репертуар русского и Пантеон всех европейских театров», 1842, кн. 1, с. 45).
Однак оцінки комедії «Шельменко-денщик» були досить суперечливими. «Опять я, против воли и ожидания, попал на язык не только «Сев[ерной] пчелы», но, к унижению моему, даже фельетониста ее...— писав Квітка у листі до Плетиьова від 7 червня 1841 р.— Пьяный Меже-вич, по вражде с Григорьевым, принял и меня на зубки. Конечно, вздор и точно все ложь, но очень неприятно видеть себя афишируемым каким-нибудь уличным болтуном, который принял дерзость разбирать, имею ли я ум, способности, дарование» (Квітка-0 снов'яненко Г. Ф. Зібр. творів. У 7-ми т., т. 7, с. 311).
Особливого визнання набула комедія Г. Ф. Квітки-Основ’яненка після бенефісу М. Щепкіна у Великому театрі 20 лютого 1842 р. «Я бачив л. Щспкіна,— писав рецензент «Москвитянина»,— в ролі Шель* менка-денщика і скажу, що вище за цю гру уявити нічого не можна. Актора не було; це був живий, із полку, денщик, малоросіянин, колишній писар... Ви бачите Шельмепка не в цю тільки хвилину, але все життя його перед вами: ви знаете, скільки одержав він палиць за свою виправку,— а цей диявольський розум, якому не вистачає тільки широкого поля дій — чудово! Чудово! Слава артисту» («Москвитянин»,
1842, № з, с. 285).
І сьогодні безсмертна комедій Г. Ф. Квітки-Основ'яненка є окрасою репертуару багатьох театрів, вона була двічі екранізована.
Оскільки видання 1840 р. е виявом останньої волі автора, текст подається за цим виданням з беззастережним виправленням явних помилок у написанні імен окремих персонажів: Эвжени замість Па-зинька, Осип Прокопич замість Кирило Петрович.
1 ...х ристиносы с карлистами Карлос Старший, дон Карлос (1788—1855) — син іспанського короля Карла IV, в(в боротьбу за іспанський престол. У 1833 р., підтримуваний прибічниками абсолютистського режиму, представниками реакційного духовенства, великих землевласників — карлістами проти регентші Марії Крістіни, розв'язав першу карлістську війну в Іспанії.
2 Моя дорога мама (франц.).
3 А л и-п а ш а — албанський феодал Алі-паша Я пінський (бл. 1744—1822) — правитель значної частини Балканського півострова.
4 «Московские ведомости» — газета офіційного напряму, заснована при Московському університеті (1756—1917). Після 1803? р., коли її редактором став Катков, набула реакційного спрямування.
5 Когда возвратились во Францию Бурбоны...— Йдеться про повернення иа престол Людовіка XVIII (династія Бурбонів) після зречення від престолу Наполеона Бонапарта.
6 ...принялся сыскивать невесу герцогу Б с р р п и-скому...— Шарль Фердінанд, герцог де Беррі (1778—1820)—спи графа д'Артуа, згодом французького короля Карла X, у 1810 р. одружився з дочкою короля обох Сіцілій Франца 1 Кароліпою Фсрдінан-дою Луїзою.
7 Гражданская палата — цивільний суд у царській Росії.
8 ...в выборы идет — тобто має намір балотуватися иа дворянських виборах.
9 ...налицо никогда не служил — тобто був тільки записаний на службу. Йдеться про привілегію дворянства XVIII — початку XIX ст., яка давала можливість фактично ие служити, а бути приписаним до якогось відомства чи полку і навіть діставати підвищення по службі.
10 До речі (франц.).
11 Дуже гарне, чудове! (франц.)
12 Чому (франц.).
13 Ви кохаєтесь у квітах (франц.).
14 Побудьте трохи тут (франц.).
15 Навмисне (франц.).
16 Трохи закохана? Чи не так? (франц.)
17 Суперниця (франц.).
18 Як це гарно (франц.).
19 Моє слово (франц.).
20 Уявіть, моя дорога мамо (франц.).
21 Мої дорогі батьки (франц.).
22 ...а нглийский министр Пит т...— Пітт Уїльям Молодший (1759—1806) — державний діяч Великобританії, у 1783—1801 та 1804—
1805 рр.— прем'єр-міністр. Один з головних організаторів коаліції проти революційної, а згодом наполеонівської Франції.
23 Запевняю вас (франц.).
24 Ви знаете (франц.).
25 Ну і що (франц.).
26 Байдуже, однаково (франц.).
27 Я вас прошу (франц.).
28 Зрештою (франц.).
29 Ви побачите (франц.).
30 Він дуже приємний, він гарний! (франц.)
31 Сьогодні ще ні, а завтра (франц.).
32 Мила, люба (франц.).
33 Багато (франц.).
34 Моя прекрасна (франц.).
35 Гарним офіцером (франц.).
36 Я скажу (франц.).
37 До побачення! (франц.).
38 Я догадалася (франц.).
39 Вітаю вас (франц.).
40 Дочку, я вас прошу (франц.).
А е р — повітря Аз — я А к и — як
А л т й н — старовинна російська монета вартістю три копійки Аще — якщо
Бабак — степовий гризун, має цінне хутро, з осені до весни впадає в сплячку; нероба, ледар
Баєвий — виготовлений з баї, м’якої бавовняної, рідше вовняної тканини Б а к ш а — баштан Б а ля н траси (баляндраси) — пусті розмови, веселі розповіді про щось незначне, несерйозне Барда — гуща, яка залишається при виготовленні горілки і йде на годівлю худоби Ватувати — різати великими шматками Бебехи — стусани Безконечні — вид візерунка, схожий на спіраль Бельбахи — внутрішні органи;
тельбухи Б е р л й н — карета Б ё ц м а н — велика, але неповоротка і ледача людина; здоровило, вайло Бешиха — гостре запалення шкіри
Б их (бисть)—минулий час дієслова бути Б і б к а — маленька кулька овечого, заячого посліду; приправа у вигляді кульки Біржанйк — візник найманого екіпажа. Місце стоянки екіпажа і сам екіпаж називалися біржею
Боярин — товариш молодого,
який е головним розпорядником па весіллі; шафер Брат у трбтіх — син троюрідного дядька чи тітки Брйшкати — поводитися чванливо; задаватися Брус у вати — їсти що-небудь не рідке