Бублёйниця — жінка, яка пекла і продавала бублики; галаслива перекупка Бузувір — зла, жорстока людина; вживається як лайливе слово
Бума ж ний — бавовняний Бунчукбвий товариш — почесне звання, яким українські гетьмани нагороджували сипів генеральної старшини та полковників. У XVIII ст. це звання надавалось козацькій старшині при виході у відставку
Вал — товсті нитки з клоччя В е г ё р я — вид танцю Великдень — християнське весняне свято, присвячене воскресінню міфічного засновника християнства — Христа В е р ж с с я — кидається В й й о м к а — конфіскація заборонених товарів Вильоти — відкидні рукава старовинного одягу Випити и а п о т у х у — випити під кінець, на прощання В й я — шия
Відкупщик (відкупник) — той, хто одержує право за гроші стягати з населення державні податки В і й я — дишло
Вогник — пухирчастий висип на обличчі
Водохреще (хрещення)—церковне свято 19 січня иа пам’ять євангельської легенди про хрещення Ісуса Христа Водянчик (водяник) — діжка для води Возгребіє сотворйти — розібрати, розкумекати; розрити
Возклонініє — поклоніння;
колінопреклоніння Возмутйти її розанам и—* побити її різками Вознепщевати на і м’я — осуджувати мене, наговорювати на мене
Волость — у дореволюційній Росії адміністративно-територіальна одиниця, що входила до складу повіту Волочити колодку — давній звичай, коли жінки у понеділок на масниці чіпляли нежонатим чоловікам обрубки дерева — колодки; чоловік волочив колодку, поки не відкупиться
Вольна — так у першій половині XIX ст. на Слобожанщині називалися шинки, які знаходились за межами міста і мали право на безмитний, вільний продаж горілки, що була в них набагато дешевша, ніж у міських шинках Ворон — гра, в ній імітується напад ворона на курчат, яких захищає квочка Восьмуха — міра, що відповідає восьмій частині кварти Вотще — даремно
З с у є — даремно, марно Вухналь — спеціальний цвях, яким прибивають підкову до кінського копита, а також піді-сок до осі
Г й р я — брита голова, голова взагалі; вбога, нужденна людина
Говіти — постити і відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя Голінний — бравий, завзятий Горлиця — давній український народний танець Г о ц а к — український народний
танець, за характером виконання близький до гопака Граматка — поминальна книга або поминальний список Г р ё ч І (грече) — добре, як слід Г р й в н я — мідна монета вартістю три копійки (у деяких місцях дві з половиною копійки)
Г риза — грижа
Губернський секретар — цивільний чин 12-го класу, прирівнювався до підпоручика Губи — гриби
Дамки — гра в шашки Дати щипки — ущипнути Д в і й л о — товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними; дишель
Денежка — чверть копійки Деснйця — права рука Десяцьке — податок на десятника (десяцького) — нижчого поліцейського чина на селі, якого вибирали селяни Дистанція — дільниця якогось поділу Д II е с ь — сьогодні Д н й щ е — дошка з отвором, в яку закладали гребінь при прядінні ниток ручним способом Д о м і н у с — пан Домовини — обряд домовлен-ня перед весіллям про гостей, подарунки тощо Дондеже — доки До сйна — дуже багато, до біса.
Дрібушки — дрібно заплетені коси; вид руху в українських народних танцях Дружка — дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді Дулівка — наливка, настояна на грушах-дулях
Є г д й — коли
Є дну с — жіноча прикраса у вигляді монети; дукач Є л й к о — оскільки, скільки Є с т ё — теперішній час від дієслова бути
Жарнівки — круглі білі камінчики, нанизані на нитку, носилися иа шиї у вигляді прикраси
Ж и т і я — збірник описів життя людей, яких церква визнає святими
Жлукто -т- посудина, видовбана з стовбура дерева, в якій золили білизну — парили, заливши її спеціально для цього приготовленим розчином золи Жупан — стародавній верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, поширений серед заможного козацтва та польської шляхти; верхній жіночий одяг переважно з дорогих тканин
Закавраш (закарваш) — одворот на кінці рукава; обшлаг Закаляти — забруднити, замазати чим-иебудь Залізняк — ливарник або торговець залізними речами
З а н ё ж е — тому що Запаска — жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру, переважно вовняної, що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки Заплішити — укріплювати що-небудь, забиваючи клинець (заплішку)
Запола — поділ жіночої сорочки
Заполоч — кольорові бавовняні нитки для вишивання Засідатель — виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи
Затого — скоро, от-от Заушниця — запалення завушних залоз Збитень — гарячий напій, який готувався з води, меду, прянощів
З б і р ж а — стоянка візників (збіржаників)
Збудь-вік — старезний
З д і — тут, сюди
Зело — сильно, дуже; літера церковнослов’янського і староруського алфавітів на позначення звука «з»
З і н с ь к е щеня — невеликий гризун, що живе під землею, має недорозвинені очі, сховані під шкірою, і зуби, пристосовані для риття землі; сліпець Зовиця — сестра чоловіка Золотий (злотий) — на Правобережній Україні місцева назва монети вартістю 15 копійок.
І д і ж е — де ї ж е — які, що
І о р д а н — назва церковного свята (19 січня) на пам’ять євангельської легеиди про хрещення Ісуса Христа; місце на річці, де в цей день святять воду
Кабака — тютюн К а б а т й р к а — табакерка К а в а л е р і я —- 'і ут: орден К а в’я р — солона риб’яча ікра Калавур — варта, сторожа Каламайка — цупка, густа льняна тканина Каламар — чорнильниця Калган — трав’яниста рослина, корінь якої використовують для лікування шлункових хвороб або кладуть у горілку, щоб зробити її запашною К а р в а т к а — кухоль Кармазин — старовинне дороге темно-червоне сукно Картацький — картатий, із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг) Кварта — міра трохи більша за літр; кухоль Ке (для оди.), кете (для ми.) — уживається як присудкове слово в значенні: дай, подай; як вигук спонукання до дії: ану, анумо; як вигук спонукання в значенні: глянь, дивись К и б а л к а — старовинний жіночий головний убір, що має форму півмісяця Кинути руду — пустити кров К и т а й к а—первісно—густа шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина, яку виробляли в Росії К л а д і — вантаж Клечальна неділя — неділя иа зелені свята, коли хату, двір прикрашали клечанням — зеленими гілками Книш — вид білого хліба з загорнутими всередину краями
Кобилка — грудна кістка в птахів'
Ковінька — палиця з загнутим кінцем Коєгождо — кожний К о з и р - д і в к а—смілива, спритна, гостра на язик дівчина Колезький асесор — в дореволюційній Росії — цивільний чин восьмого класу за табелем про ранги К о л й к о — скільки-небудь Колода — дерев’яні кайдани на руки, ноги, шию, які в старовину одягали заарештованому Комісар — в XVIII — на початку XX ст. в Росії урядовець, що виконував поліційні функції; пристав Компот — перекручене капот, жіночий хатній одяг; халат Копа — п’ятдесят копійок Кораблик — очіпок з дорогої, часто золототканої тканини на твердій основі, формою нагадує кораблик, човен Коренити — ущипливо, дошкульно докоряти, сильно лаяти Корогва — прикріплене до довгого держака полотнище з зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу Костйти — дуже лаяти Кострубонько (коструб) — весняна танкова гра дівчат; в східнослов’янській міфології — втілення весни, родючості Коцарювати — виготовляти та продавати килими (коци) Красна бумажка — десять карбованців Крёймах — гладенький, переважно заокруглений камінець, який діти використовують для гри
Крилас — у церкві підвищене місце для хору, читців праворуч і ліворуч від середніх дверей вівтаря Куликати — пити (горілку, вино тощо)
К у н а — залізна скоба, прибита в церкві, в яку вкладали руку ланки, караючи її за порушення правил пристойності Кунпанія — компанія Кунтуш — верхній розпашний