— Соціал-демократ? — спитав Гульберґ.
— Можливо. Але не з числа активних.
— Бубланськи, отже, керує розслідуванням. Я бачив його по телевізору на прес-конференції. Виступати перед камерами він, схоже, не любить.
— Йому п’ятдесят два роки, і в нього чудовий послужний список, проте він має репутацію людини норовливої. Єврей, і досить ортодоксальний.
— А ця жінка… вона хто така?
— Соня Мудіґ. Заміжня, тридцять дев’ять років, має двох дітей. Кар’єру зробила досить швидко. Я розмовляв з Петером Телебор’яном, і той вважає її емоційною. Вона все ставила під сумнів.
— Гаразд.
— Курт Свенссон — крутий хлопець. Тридцять вісім років. Спочатку працював у відділі боротьби з організованою злочинністю і наробив галасу років два тому, застреливши хулігана. Був виправданий за всіма пунктами розслідування. До речі, саме його Бубланськи посилав заарештовувати Гуннара Бйорка.
— Зрозуміло. Випадок з убивством слід запам’ятати. Якщо потрібно буде поставити під сумнів дії групи Бубланськи, ми завжди зможемо зачепитися за цього Свенссона як за профнепридатного поліцейського. Гадаю, у нас збереглися відповідні контакти у ЗМІ… А останній хлопець?
— Єркер Хольмберґ. П’ятдесят п’ять років. Він з Онгерманланда і насправді є фахівцем з обстеження місця злочину. Років два тому йому пропонували пройти навчання, щоб стати комісаром, але він відмовився. Його, схоже, цілком влаштовує теперішня робота.
— Хто-небудь із них займається політичною діяльністю?
— Ні. Батько Хольмберґа був у сімдесятих роках муніципальним радником від Партії центру.
— Гм. Група здається досить скромною. Напрошується думка, що вона достатньо згуртована. Чи можемо ми їх якось ізолювати?
— У цій справі замішаний ще п’ятий поліцейський, — сказав Нюстрьом. — Ханс Фасте, сорок сім років. Мені вдалося узнати, що між Фасте і Бубланськи виникли серйозні розбіжності — такі серйозні, що Фасте взяв лікарняний.
— Що нам про нього відомо?
— Збираючи відомості, я наткнувся на дуже різну реакцію. У нього довгий послужний список і цілковита відсутність серйозних нарікань у протоколі. Професіонал. Але мати з ним справу важко. Схоже, що він посварився з Бубланськи через Лісбет Саландер.
— Як?
— Здається, Фасте купився на історію про лесбійську банду сатаністок, про яку писали газети. Він вочевидь терпіти не може Саландер і сам факт її існування вважає за особисту образу. Очевидно, саме він стоїть за доброю половиною чуток. Я довідався від колишнього колеги, що Фасте взагалі через силу працює разом із жінками.
— Цікаво, — сказав Гульберґ і трохи поміркував, потім провадив: — Оскільки газети вже писали про лесбійську банду, можливо, варто розвинути цю лінію. Довіри до Саландер це, мабуть, не додасть.
— Але ж проблемою є поліцейські, котрі читали розслідування Бйорка. Можемо ми їх якось ізолювати? — спитав Сандберґ.
Ваденшьо закурив нову сигарилу.
— Попереднім слідством керує Екстрьом…
— Але верховодить усім Бубланськи, — сказав Нюстрьом.
— Так, але він не може діяти наперекір адміністративним рішенням. — У Ваденшьо зробився задумливий вигляд. Він поглянув на Гульберґа. — У вас більше досвіду, ніж у мене, але в усієї цієї історії стільки ниток і відгалужень… Мені вважається, що було б розумним відсікти Бубланськи і Мудіґ від Саландер.
— Чудово, Ваденшьо, — сказав Гульберґ. — Саме так ми і зробимо. Бубланськи керує розслідуванням убивства Б’юрмана і тієї пари з Енскеда. Саландер у цьому контексті більше не актуальна. Тепер ідеться про того німця, Нідермана. Значить, Бубланськи з його командою треба концентруватися на пошуках Нідермана.
— Гаразд.
— Саландер їх більше не стосується. Крім того, є розслідування подій у Нюкварні… адже там три давні вбивства і є зв’язок з Нідерманом. Розслідуванням поки займається Сьодертельє, але ці дві справи слід об’єднати. Значить, на деякий час у Бубланськи руки будуть зайняті. Хто знає… може, йому вдасться зловити цього Нідермана.
— Гм.
— А цей Фасте… чи можна повернути його на роботу? Він здається підходящою людиною для перевірки підозрінь щодо Саландер.
— Я розумію вашу думку, — сказав Ваденшьо. — Отже, треба змусити Екстрьома розділити ці дві справи. Проте це припускає, що ми можемо впливати на Екстрьома.
— Тут особливих проблем виникнути начебто не повинно, — відповів Гульберґ, покосившись на Нюстрьома. Той кивнув:
— Екстрьома я можу взяти на себе. Думаю, він тільки й мріє забути про все, що стосується Залаченка. Він віддав звіт Бйорка на першу ж вимогу ДПУ/Без і вже заявив, що, зрозуміло, неухильно дотримуватиметься всіх інструкцій, пов’язаних з державною безпекою.