Треба хтіти, я тобі дам половину його.
Треба тільки важати, шоб не скисло вино,
Ше на нас прийде час розливати його.
А В С D Е F шось зимно…
То лід горів, а тепер не горить,
То лід горів, зимна кров тільки в риб.
То лід горів, тільки в риб зимна кров,
А тепло не любить льоду, тільки лід любить тепло…
Шукав свій дім
Вінками із неба на нас вниз падав сніг,
Так тихо, як старість, накрив примітивний світ.
Так тихо, як старість, прийшла зима… зима… зима…
Підступно, як старість, прийшла зима… зима… зима…
Так сумно — зима… зима…
Колись давно пішов я шукати дім,
Заліз високо в гори — там ніхто не знав, де він.
Холодний вітер тільки на дорозі став
І так мені сказав… так сказав…
Не треба було йти далеко — не треба було йти так довго,
Земля, де бігав ти маленьким,
Є твоїм домом.
Шукав свій дім…
Я не послухав вітру і спустився з гір,
Пішов спитати в моря — може, знає про мій дім.
Та тільки засміялись хвилі з моїх слів,
І десь далеко було чути їх нехитрий спів.
Ходив я довго — всіх кругом за дім питав,
А з неба сніг, а з неба вже моя зима.
Старий місяць головою закивав
І так мені сказав… так сказав…
Вінками із неба на нас вниз падав сніг,
Так тихо, як старість, накрив примітивний світ…
Я живу
Все на світі вже зігнило і зітліло, як зола,
Я не їм, п’ю тіки пиво і довольний, як свиня.
Я живу, не чекаю нікого…
Я живу, не чекаю нікого,
Я живу і не знаю вас всіх.
Я живу, всьо ховаю в болото,
Я живу, міняю сльози на сміх.
Я несу тільки бруд і гидоту,
Серед тих, шо то само несуть.
Виріс я із панів у голоту,
Я живу, поки час не вкрадуть.
Як буде нас пам’ятати світ, шо тоді?
Чи зможе він щось у нас найти?
Чи просто так плюне нам услід, а ми собі
Відповземо вбік… бік… бік…
Я живу…
Я йшов
Я йшов…
Я йшов…
Я думав, замало, шо ти мені давала,
Бо дуже-дуже мало, багато ти не мала.
Я йшов…
Я йшов…
Я думав, замало, багато ти не дала,
Багато ти не мала і, може, всьо віддала.
А я хотів багато, хтів зовсім не вставати,
Пішов собі шукати, не став тебе лапати.
Я йшов…
Так добре було зразу, як ти багато мала,
Могла багато дала, а потім вже не мала.
Ше далі було гірше, ше далі холодніше,
Але мені замало, шо ти мені там…
Я скоро вже не прийду, бо ше мені замало,
Шо з того, шо тут зимно, як ти вже всьо віддала.
Я йшов…
Шо з того, шо ти давала, ти ж нічо не мала…
Я йшов…
Ті твої сині очі, багато ти не хочеш,
А я хотів багато, а ти мені не дала.
Ти, певно, і не мала, а може не давала.
Я скоро ше не прийду, шо з того, шо тут зимно,
Шо з того, шо тут зимно, як ти вже всьо віддала…
Я йшов…
Ну я тоді йшов…
Я сховаю тебе (Любов)
Всьо на світі є на продаж,
Якщо маєш гроші, значить, можеш.
Люди купують людей.
Хтось хотів любов купити,
Неможливо було пояснити —
Та штука не для грошей.
Я сховаю тебе Від них далеко, так
Шоб ніхто не знайшов,
До себе в серце.
Всьо на світі є за гроші —
І думки, і навіть поцілунки,
Риба, м’ясо, вафлі, халва…
Того ти ніде не купиш,
Може, троха тільки всіх помучиш.
Любов вибирає сама…
100 годин
Так приємно набирати висоту,
Відриватися від злої землі.
Я за руку тебе візьму, відведу
Там, де ти ще не була напевно.
Тут, на хмарах, все інакше, ніж внизу,
Наше ліжко — то є наше небо.
Хочу 100 годин з тобою і ще одну,
То наразі вся моя потреба.
Посміхнися несміло,
Роздягни свою душу,
Покажи своє тіло…
О-о-о-о-о-о-о-о-о-о-о!..
Ми з тобою знов запалим той вогонь,
Шо ніколи вже не згасне.
І відкриємо карти своїх долонь —
Хай між нами завжди буде ясно!
Твою власну географію складну
Я хотів би вивчити напам’ять.
Тільки 100 годин і ще одну,
Наркоманом твого тіла став я.
Дай мені 100 годин
І ще одну!..
Тільки 100 годин
І ще одну!..
Гламур 2006
Кольорова
Якщо навколо тебе колір червоний —
Значить, всьо нормально — ти живий і здоровий.
Якщо навколо більше колір зелений —
Значить, гроші просто в руки тобі падають з неба.
Приспів:
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла.
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла.
Якщо навколо затягнуло синєвою —
Значить, на стакан ти присів з головою.
Якщо навколо пахне голубізною —
Добре придивися, хто під руку з тобою.
Приспів.
Якщо над головою колір рожевий —
Значить, ти влюбився і ходиш веселий.
Якщо, не дай Бог, під тобою колір жовтий —
Від страху під штанами пробігло щось мокре.
Приспів.
Якщо навколо все засипано білим,
То може бути крейдою, а може і снігом.
Якщо, куди не глянь, все темне і чорне —
Значить, ти заснув, і завтра буде добре.
Приспів.
Життя красиве, коли кольорове,
Значить, полупилося, дякувати Богу.
Якщо все сіре і кольору бракує,
Тоді біда… хіба що намалюєш.
Приспів.
Падай
Любов сліпа, сліпий і той, хто любить,
На краю прірви усміхнений стоїш.
Один лиш крок — вона тебе загубить,
За руку візьме і з нею полетиш
Ти кудись вниз (4).
Приспів:
Падай, падай, без пам’яті падай,
Всьо, шо було, лишилось позаду.
Падай, падай, ніколи не згадуй,
То, шо було, далеко позаду.
Любов як ніч, яка тебе заблудить,
Назад вернутись зовсім не спішиш.
Любов як сон — ніхто вже не розбудить,
Закриєш очі і зразу полетиш
Ти кудись вниз (4).
Приспів.
Любов як сніг — накриє, не почуєш,
В холодний пух заковує серця.
Любов як дим, вдихни на повні груди
І якщо зможеш — не видихай.
Приспів.
Гламур
Двері відкриваються, всьо починається,
Столики ламаються і місця нема.
Лампи ледве блимають, дівчата кліпають,
Хлопці їх пощипують і просять вина.
Пафосні, напудрені, чуть-чуть обкурені,
Скучно роздивляються на світлі бокал.
Дами з депутатами, майже як з татами,
Плавно направляються у віповський зал.
Приспів:
Мур-мур-мур, ми любим гламур.
Напшикаєм духами і зробим педикюр.
Мур-мур-мур, ми любим гламур.
Всьо гниле сховаєм під майку від кутьюр.
Блєском і помадами сидять намазані,
Тимчасові подруги серйозних мужчин.
Пальці з манікюрами, а дури дурами,
Їх життя — машина, фітнес-клуб, магазин.
Руки з телефонами, тонкими новими,
Скучними розмовами — Малишка мур-мур.
Мускули накачані, гроші потрачені,
Всьо навколо схвачено, ми любим гламур.
Приспів (3).
Шампанські очі
Буває страшно дивитись в твої
Шампанські очі.
В моменти, коли ти мене не чуєш
Або не хочеш.
І як не дивно, ти завжди знаєш
Мої секрети.
Від злого духа мене спасаєш,
Себе приносиш в жертву.
Приспів:
Очі, бризкає шампанським в море,
Я напився, відпливаю,
Вже назад не відпускай,
Ти смієшся через сльози.
Бризкає шампанським в море,
Я напився, відпливаю,
Вже назад не відпускай,
І других таких немає.
Як мені часто не вистачає
Твоїх шампанських очей.
Простими словами, я скучаю,
Без них загинути можна.
Напевно, ти ше мене не знаєш,
Якщо про інше питаєш.
Є такі речі, які не міняєш.
Я плачу, коли бачу…
Приспів (2).
Ще одна пісня про любов
Десь за вікном дзвенить останній трамвай,
Кого любиш — вибирай.
Він прийде зранку, ти його не чекай,
Сховає очі, доп’є вчорашній чай.
Він ляже збоку і розкаже тобі
Про свої плани, дзвінок від мами.
І мирно захропить на твоїй душі,
Як мокра пляма від дон-жуана.
Приспів:
А ти на краю ліжка трохи поплачеш
І знову пробачиш всі відмазки його.
І може, скаже хтось, що це неможливо,