— Тоді пиши! Кого можеш, того уявляй, головне романтично і
красиво.
— А як з цнотливістю?
— Пиши як вийде, потім розберемося.
— В сексі люблю прелюдію.
— Чекаю твої фантазії.
— Постараюся. Але дуже сильно збуджений, з еротикою не виходить, починаю прямо з сексу, причому з тобою.
— Починай як починається, з сексу так з сексу. Це всього лише фантазія, уявляй кого можеш, хоч принцесу, хоч Мерлін Монро. Чекаю продовження.
Продовження мене вразило!
— Це творчість однієї з моїх поклонниць, прислане мені на пошту колись, читай, а я поки що, ще не визрів.
Читаю того листа:
«Твоя грудна клітина просто здіймається високо, ти важко дихаєш. Я схиляю свою голову над твоїм животиком і починаю цілувати тебе в паху. Ти розводиш злегка свої стегна і я цілую їх внутрішню поверхню, ледве торкаючись губами і язичком до члена, який просто б’ється в моїх руках! Я цілую його. Роблю свої губи літерою «О» і надіваю на головку, як шапочку, захоплюю губами і злегка стискаю. Ти береш руками мою голову і починаєш управлять моїми рухами, ніби насаджуєш мій ротик на свого Красеня. Він уже тремтить в передчутті оргазму, так б’ється, з такою силою по внутрішній поверхні моїх щік, по язичку і піднебінню. Ти міцніше охоплюєш мою голову і з силою штовхаєш прямо на Нього! ВСЕ!!! Він лопає і вибухає в мене в роті фонтаном твого соку. Я відчуваю як підстрибнули твої яєчка, стараючись витиснути з себе все до останньої краплини мені в ротик. Яка краса відчувати твої затихаючі в роті фрікції. Ти підтягуєш мене до себе, кладеш мою голову собі на плече, обнімаєш руками, притискаєшся близько-близько і міцно до мого голенького животика і лобка своїм членом. Я гладжу тебе по обличчю, шиї, волоссю».
Прочитала, задумалася, Ялтин прислав це, бо йому сподобалося. Чи хвалиться, або рекламує, або одне й друге разом.
— Тут не написано, що відчуває чоловік. Це відчуття тільки жінки.
— Так, звичайно. Але такі відверті думки дуже збуджують, не дають зосередиться, та я ще спробую.
Віртуальність. Недалеке минуле.
ВІН під великим деревом на лавочці дивиться в далечінь, де на березі в тіні скелі сидить ВОНА, вітер ворушить їй волосся, час від часу ВОНА прибирає його з очей. А далі на пляжі ніби крізь димку, видно як якийсь чоловік моститься на лежаку. Біля самого моря. Чоловік хоче щось писати на листочках в теці.
— Творчість на лежаках! Творчість на лежаках!
Чоловік смакує ці слова, записує їх. Ставить кілька лежаків один на другий, дивиться, щось уявляє, глибоко задумується, пише: «Така от прелюдія».
Записує ці слова. Потім відкладає написане. Вітер розвіває листочки, розносить їх по березі, в основному вони без записів, чисто білі. Набігає хмара, закриває сонце, вже нікого не видно на лежаках, тільки берег моря і розвіяні листочки.
В тіні ВОНА кусочком глини перекреслює написане на скелі ім’я, а потім подумавши, губкою витирає все написане і перекреслене. Залишає тільки одне ім’я. ВОНА знає кого шукає, хто їй потрібний. Потрібний ВІН, той з ким вона гуляє в віртуальності, кого кохає. ВІН не хоче писати, от як би тільки захотів. «Художник, артистична непокірна душа» а насправді спортсмен, який не може займатися спортом. Слухає музику, «бо вона в душі йому гра». Ніхто їй не замінить його. Викинула грудку глини, пішла. ВІН мовчить, чекає, дивиться, як вона йде, значить буде знову шукати, може знайде, може все-таки хтось зможе писати з нею. ВІН не втручається, чекає.
Реальність. Недалеке минуле.
Від Ялтина я вже успіху не сподівалася.
— Як успіхи? Писав щось? Може почни про погоду, не так буде збуджувати. — З такими словами я знову зустрілася з ним на сайті.
— Погода поки що, жара така, якої, говорять не було років 80. Вдень тут навіть засмагає певна публіка. Натякни, що любиш в сексі, для мого натхнення.
— Любов! Чисте почуття кохання! Тоді і секс є можливий.
— Часом почуття виливаються в вигляді шаленого бажання близького контакту.
— Без великого почуття любові я не маю оргазму. Тому, як що немає кохання, не має рації витрачати сили.
— Любов, це і симпатія, і потяг бажання близькості. — Ялтин йшов напролом зі своїм бажанням близькості.
— Все це входить в комплект, — відповіла йому.
— Та все ще є й фригідні.
— Фригідних придумали чоловіки, які скупі на свої почуття. Жінки відчувають ці почуття, це є друга полярність електричного заряду. Так як флюїди жінки є важливі для чоловіків, так ця енергетика важлива для жінки. — Закрутила я не слабо, аж сама здивувалася.