— О! Так, мені це подобається! Чоловіка трохи душить?
— Я так і сказала, що тобі так «супер». — Ілентині приходиться говорити дуже голосно, Арій погано чує.
— Ти також душиш? Чоловіка також душиш? Душиш!?
— Та не душу я, не душу! Я підкидаю! Щось ми, Арію, не до того договорилися.
Арій розвеселився, Ілентина відкриває пиво, підходить Кулон.
— Таленки немає сьогодні? І не буде?
— Не буде. Вона в Криму.
— І Антон в Криму?
— Ні, Антон з собакою. Зачекай, хай «мінти» проїдуть! — Останнє речення Арій говорить Ілентині, щоб не діставала пиво, бо побачив міліцейську машину.
— Кулон, всі розказують мені для книги про свій сексуальний досвід, розкажи і ти. Арій уже згадав майже про всі свої стосунки з жінками, починаючи від народження, ну хіба випадково яку забув. Ти подумай, а потім розповіси.
— Про що книга? — Кулон здивований.
— Ілентина пише книгу про секс, а я про Андріївський узвіз. Про всіх нас. — Арій розповідає, як він довго збирався і все таки став писати книгу.
— Я розкажу, а що мені за це буде, — запитує Кулон у Ілентини.
— Нічого не буде. Велике спасибі. Ти згадай, а потім, подумаємо.
— Вже згадав, в чотири роки це було, я ще з одним пацаном і з нами була подружка Оля. Я її любив. Ми показували один одному, що в кого є в трусах, яка між нами різниця. Ми її свої відмінності, вона нам свої. Поки нас не застукали за цим заняттям. Що потім було! Нам розказали, як це погано. І це було настільки жахливо.
— В чотири роки, це нормальна природна цікавість. До моєї дочки «кавалер» був повз, ще ходити не вмів, мав трохи більше року. Заповз на другий поверх, по дорозі впісявся, по цьому «сліду» й знайшла його мама. Ні говорити, ні ходити ще не вмів, а на дівчаток уже заглядався.
Кулон зітхнув, відійшов до Арія, подумав, повернувся до Ілентини, продовжив розповідь.
— Після того як нам розказали, що то так погано, нам, хлопцям, ще не так, а Олі дуже. Вона потім так заміж і не вийшла. Для неї це стало таким страшним, дали таку установку, що вона не змогла це переступити. Я сам після того на дівчат довго не дивився, ні в школі ні після школи. Аж уже закінчивши інститут, зустрів свою майбутню дружину, і став цікавиться сексом. Так я хлопець, а Олі вони життя скалічили, мені також, але не настільки. А головне, ніхто не рахує себе винним, не розуміє свою вину.
Кулон розповідає дуже емоційно, хвилюється жестикулює. З другого боку вулиці, це бачить його перша дружина, ревнує, придумує якусь причину, підходить. Всі знають, що вона хоче «забрати» Кулона назад до себе від другої дружини, не бачить цього тільки сам Кулон. Вона підійшла, нібито, забрати свою собачку, ніхто не звернув на неї увагу, постояла і змушена була відійти. Кулон в цей час не бачив нічого довкола, згадував.
— Там ще була одна дівчинка, моя «коханка».
— В чотири роки?
— Так. В чотири роки. Сусід побачив, що ми робимо і мене цим шантажував. Така скотина! — Кулон вимовляв з надривом в голосі.
Арій також знайшов, що згадати.
— А знаєш, за що мене вигнали з дитсадка? За сексуальні збочення. Я заглядав дівчаткам в труси. Викликали батьків і більше я в дитсадок не ходив.
11
Реальність.
На фото коні, аж шкура блищить, кобила з лошам. Киця розмістила це на своїй сторінці.
— Ми були в лісі, раптом з’явилися вони, виникли їхні з великими очима голови. Коли ми від’їжджали, було благання в їх очах.
— Хіба вони не прекрасні? — Похвалив фото Мовчун. Киця продовжила розповідь.
— Я звичне клацнула мобільним телефоном, а яка на дотик прекрасна їхня шерсть! Були красиві! Є красиві!
Схоже що Киця починає любити коней. Я беруся за словники і кидаюся в розмову.
— Марго, ти вже також любитимеш коней. Вони є прекрасні.
— Кицю я тепер називаю Марго, це її друге ім’я і перекладач його тлумачить без проблем, а Кицю тлумач не сприймав, мені приходилося з тим морочиться.
— А як же, вона любить їх давно, — підтримує розмову Кицін друг Пернатий.
— Чому ж тоді приховувала це? Говорила, що в нас з Мовчуном сіно в голові? Дуже гарні коні, ти з Роверистом знайшла їх в лісі?
— Так. Ми їхали і раптом виросли, як з під землі. Гарне лоша з мамою. Мали таку гарну шерсть на дотик!
— У коней дуже гарні довгі вії. І вони ворушать вухами, як локаторами, коли прислуховуються. Дуже гарно! — Написала я. Щось мій перекладач «замішав» в реченні з вухами, мене стали поправляти зразу з трьох сторін.
— Пане Іване, коні стрижуть вухами, коли слухають, прислуховуються уважніше. — Так мене поправила Сабріна. Не зрозуміло чому, на мій захист стала Вода.