— Іван, в такий короткий час науки польської мови, то ти будеш мати ще трудності коли коні стрижуть, а коли ворушать вухами. Ми то розуміємо.
— Падаю зі сміху. Прямо іржу, як тлумач перекручує деякі звороти. Часом видає навіть протилежне, але найчастіше дуже весело.
— Киця розвеселилася.
— Також сміюся, щоб не повторити «ржу», але він і так добре справляється, дає собі раду.
Мені, звичайно приємно, коли мене хвалять, тільки я так і незрозуміла, що їх розвеселило. Трохи на те натякнула Сабріна.
— За умови, що довгі вії повертаються вухами, звичайно, як локаторами. Я щоразу більше обожнюю тлумач Івана.
Коли і Мовчун став на мій захист, я запідозрила, якусь каверзу перекладача, тільки яку?
— Іван, все є дуже добре, «локаторами» від локалізація, так стрижуть, або обертають вухами. То не локатор до помешкання.
Такого довгого речення в Мовчуна, я давно не бачила. Що ж у них за локатори в будинках, що їм так весело?
— Мовчун, що я в тих «локаторах» написав не так? Бачу, що ти мене розумієш. Так коні «прядуть» вухами.
— Прядуть Віслу, Прядуть Ватру! — Поправляє мене Сабріна.
— Знову щось не так?
— Кохаю Пана, Пана Івана! — Тепер мене кохає і Сабріна.
Пернатий розповів як коні стрижуть вухами, а зачіску стрижуть ножицями. Мовчун згадав слова пісеньки, де «прядуть прядуть шовкові ниточки». Мене дуже зворушило. І коли Руна, стала ображати мої любимі «шовкові ниточки», написавши.
— До «ниточки» рима — «майтечки», тобто труси», і «тільки коней, тільки коней жаль».
Я вирішую захищатися, кидаюся на «амбразуру», захищаючи любимий шовк.
— Руна, то у Вас така рима. А я таких слів не знаю! Просто, дуже люблю коней.
Така тирада байдужим не залишила нікого. Мовчун виставив мені пісеньку, де співають про шовкові ниточки. Руна, ту що співали з тими словами, де коней жаль. І гарну пісню про коней кидає Пернатий. Буду мати другом ще одного чоловіка? Може я якось не так себе веду?
Віртуальність.
Берег моря. ВОНА мчиться на білому однорозі. Стук копит за спиною. Бачить, як наздоганяє їх чорний одноріг. Ледве встигла зіскочити в траву. Знову в однорогів любовні ігри, тільки курява з під копит, як пронеслися берегом. ВОНА провела цю пару поглядом, стала на камінь, знайшла очима табун однорогів, прослідкувала шлях чорного однорога. Не одна вона в цій траві, ВІН також дивився на любовний забіг чорно-білої парочки. По прим’ятій копитами траві пішла йому назустріч.
— Також гуляєш пішки?
— Потрібно було лишитися в жеребця на спині і допомагати займатися з кобилою сексом?
Сіли на камені, серед трави. Було чути шум моря, над головами пролетіли птахи.
— Я не знаю, як тебе зацікавити. Який знайти до тебе шлях. Думаєш мені так потрібний секс? Як би так був потрібний, як пишу, то купила б «агрегат» в сексшопі. Ні, то я так до тебе «пристаю» і явно невдало. — Подивилася на нього, а ВІН на неї, похитав головою і не відповів нічого.
— Може спробувати «шлях до серця чоловіка, який лежить через шлунок»? Може мені приготувати смачний суп? Що про це думаєш?
Посміхнувся і знову промовчав.
— Ти розповідав про смачний «суп помідоровий». А може «суп крем грибний»? Я грибний так ніколи й не готувала, бо занадто дорого.
— Дорого віртуально?
— Віртуально. Обніми мене віртуально і полетимо над морем. Будемо бачити що виробляють однороги.
Однороги робили те, що й збиралися робити, через що так шалено бігали. А ВІН і ВОНА над самими хвилями, обнявши за стан один одного, збивали ногами піну з гребенів хвиль. І коли набігала більша хвиля, та занурювала їх в прохолоду, вони міцніше стискали обійми.
Реальність.
Ілентина згадала і розповіла анекдот.
— «До лікаря психолога приходить чоловік і говорить.
— Всі говорять, що я сексуальний маніяк, тільки про секс і думаю, а це не так.
— Добре, перевіримо, — говорить лікар і показує білий аркуш паперу з чорною крапкою по середині.
— Які асоціації в вас це викликає? Що ви бачите? — Запитує лікар.
— Я бачу поле покрите снігом, а посередині двоє сексом займаються!
Лікар замислився, дістає жовтий аркуш з чорною крапкою по середині.
— Що ви бачите тут?
— Я бачу поле, жовте від цвіту кульбаби, а по середині поля двоє сексом займаються!
Лікар пошукав у себе в столі, дістав чорний аркуш з білою крапкою по середині.
— Що бачите тут?
— Зоране поле, чорна рілля, а по середині двоє сексом займаються!
— Ви таки сексуально не урівноважений, явно заклопотаний.