Выбрать главу

На цьому місці в нашій розмові виникає пауза.

— Задумалася конкретно.

— Так, я думаю. Гратися ним всередині себе, мені подобається, але до того, також подобається.

— Чи не має протиріччя, між прагненням домінувати і оргазмом від дотиків, адже це також активність чоловіка. А то лялька, хоч і не гумова, вона не занадто активна, поясни.

— Може я все таки піду поїм, Петер? А потім. Добре?

— Так я тут також куховарю паралельно, і в магазин потрібно.

— Немає протиріччя. Це я доторкаюся до чоловіка, чим хочу і як хочу і доводжу себе до оргазму. Це мої дотики!

— А він і рипатися не сміє? Ну а до рук його геніталіями, як що торкаєшся, також активність не проявляти?

— Не зрозуміла? Навіщо до рук, як що є багато іншого?

— Багато? Наприклад?

— Петер, ці відчуття я і так знаю, розкажи про свої.

— А ти пробувала описати смак або запах, наприклад? Описати можна дію зі згадуванням наявності різних відчуттів, мені так здається.

— Спробуй, спробуй, знаю, що важко, але спробуй.

— Я зараз збираюся спробувати повечеряти.

— Я також буду чай пити, потім продовжимо.

Ми робимо перерву в нашій розмові. Я п’ю чай і думаю, як важко витягнути слово з одесита. Він відповідає тільки запитанням на запитання.

14

Реальність.

Я вивісила на сайт фото, де сфотографована з Арієм. Мовчун був правий, коли говорив: «Вистав то фото, «баби» ошаліють». Таки — ошаліли. І хоч я виставила не те фото, де ми злегка обнялися, а те, де просто поряд сидимо і говоримо, вірніше, говорю я, Арій слухає. Подружки Мовчуна все рівно «ошаліли». Вода відгукнулася перша.

— Іван! Аж боюся коментувати.

— Іван слухає, бо що має робити. — Схоже, це фото найбільше розважило Ровериста.

— Тепер бачите, що я терплю, за те, що Мовчун сумний.

— Ти ще вчора передбачав той монолог, — так Вода співчувала мені.

— Це так ти ішов з приятелькою на пиво? — То Роверист згадав мені, що Арій збирався з приятельками на пиво.

— Знав, що так буде. Але ж все-таки вцілів.

Відповідаю їм і зауважую, що розмову зі мною ведуть тільки Вода з Роверистом, Сабріна і Киця зі мною не говорять, образилися.

— Ти хіба вчора не брав участь в побоюваннях Івана? Бачу, що не відзиваєшся на деякі теми, — запитала Ровериста Вода.

— З подружками йти не на пиво, а тільки на горілку, тоді завжди можна сказати, що нічого не пам’ятаєш.

І Роверист і Вода пишуть швидко, я за ними не встигаю. Пишу їм, що мій комп’ютер гальмує і мене заспокоюють, мов з комп’ютером справимося також. Вони на мне дуже накинулися, тому вирішую проявити скромність і гарно себе похвалити.

— Тепер ви бачите, який я хоробрий, витривалий, добрий, скромний, я герой, бо вже багато років дружу з моїми приятельками.

— Бачу я бачу! Ти тільки слухаєш і даєш їм поговорити. Добрий метод, відважний. Ти є витривалий! — Згоджується Вода і її підтримує Роверист.

— Так, маєш дуже поважне обличчя.

— Я слухаю, що мені говорять, але це не значить, що роблю те, що говорять.

Ми продовжуємо розмову втрьох. Я відразу помітила, що Киця і Сабріна образилися за фото з жінкою, це образило їхнє почуття власника. Нарешті їхню відсутність помітила Вода.

— Я розмірковую, де зникли Киця, Сабріна?

Вода знаходить Кицю на її сторінці.

— Киця, де ти була? Я вже скучила за тобою. Сама проводжу діалог з Іваном. Сабріни і Руни також не має. Напевно заховалися від дощу, в мене ллє від ранку.

Киця була абсолютно не в гуморі, ентузіазм Води погасила одним махом. Написала.

— То добре. П’ята нога в флірті є зайва.

Я строго по-чоловічому, вирішую перечекати цю напасть, не відповідаю.

— Око, Арій, око!

— Роверист, поясни, бо не розумію, що значить око?

— Я око тобі підправив на знімку, зверни увагу.

Звертаю увагу, на фото Арієві Роверист в фотошопі зобразив великий синяк довкола ока.

— Роверист, за що? Мені й слів було досить. Ми себе контролюємо, руки не розпускаємо.

— То не я, то жінки.

— Ти так маєш від жінок?

— Ні! Я є сильний. Здались би тільки відбитки пальців на обличчі. «Бо жінок потрібно слухати».

— Роверист, я з жінками не воюю, я їх люблю.

— Я так само, тільки вони часом цього не розуміють.

— Хіба жінка може розуміти? Я на то й не розраховую.

Чоловічий метод — перечекати поки все уляжеться і само вирішиться, є надійним. Через день Киця сама зачепила мене під тим фото, де Роверист домалював синець Арію.