Выбрать главу

— Хей! Хей! Хей! Прокидайся! Ми прийшли привітати тебе з Днем Народження!

Заспане обличчя зі скуйовдженим волоссям появилося у вікні. Однороги знову заіржали, ВОНА помахала рукою, махнув у відповідь.

— Заходь, двері відкриті для тебе.

Спробував поліпшити свою зачіску, поворушив волосся рукою, не дуже то щось змінило.

— Ти не повинен сумувати в такий день! — Зайшла до його покою. Все було так, як вона уявляла. Обняла, відчула запах чоловічого тіла після сну.

— Що робитимеш сьогодні? Будеш приймати гостей?

— Уже приймаю.

— Минулого разу ти готував білий борщ, що буде цього разу?

— Що приготуємо, то й буде.

— Давай ми приготуємо все там, на нашому березі моря. Все, що захочеш, ми будемо готувати під шум хвиль і крик чайок, а однороги будуть бігати берегом.

— Чайки можуть щось поцупить.

— Не будь жадним!

— Я не жадний, «я домовитий». Але де мій подарунок?

— Я і є твій подарунок!

— Я маю його розгорнути і подивитися. — Розстібає на ній ґудзики, падають на ліжко. Постіль ще має запах його тіла. Цілуються, пестять один одного. — Нехай однороги трохи почекають.

Однороги чекають поки вони бавляться в, ще зігрітому ним, ліжку.

— Ми можемо продовжити розпочате на однорогах. Йдемо, поки місто не прокинулося. І як що, придумаєш позу в якій я могла б пестити тобі «його» губами, сидячи верхи на однорозі, я зроблю тобі «то»!

— Не дражнишся! Бо візьму тебе, закину собі на плечі і триматиму вниз головою, губами в потрібному місці, поки не виконаєш обіцянку!

— Ти активний з самого ранку! Я пожартувала!

На чорному однорозі сидять обоє. ВОНА, напівроздягнена, сидить обличчям до нього, обнімає і пестить, тулиться всім тілом. Табун однорогів йде до моря.

— Знаєш, в цей день мій батько…

— Ти говорив, я пам’ятаю. Це сумно, та я думаю, він не хотів би, щоб ти сумував сьогодні. — ВОНА говорить серйозні речі, при цьому пестить його все більш відверто, дозволяє своїм рукам гратися його тілом.

— І знаєш, що ми приготуємо в першу чергу? Каву з вершковим морозивом. Ти тоді говорив вірно, вершкове морозиво до кави ліпше.

— Ой!!!

Одноріг став брикати. Вже було чути шум хвиль. Табун розбігся берегом. Чорний одноріг став на диби біля знайомої скелі. Було гарно, берег обнімався з морем. Поряд на хвилях гойдався човен, кричали чайки.

— Сьогодні буде гарний день! З Днем Народження Коханий!

15

Реальність.

— Арія сьогодні не буде.

— А що так? Ти дзвонила йому?

— Дзвонила, сказав, що не прийде. Запитала: «чому?», відповів: «Тому, що!»

— Ти ж знаєш, чому.

— Знаю, але мені хотілося почути його версію. Уже так розлінувався, що навіть лінь придумати що-небудь збрехати.

Ілентина і Таленка стоять біля театру, дивляться як радо зустрічає Кулона, колишня його собака, а тепер собака його колишньої дружини.

— Вчора були у куми. Антон при всіх подарував колечко з діамантом, просив мене вийти за нього заміж. Відповіла йому згодою, вийду за нього.

— На весілля запроси.

— Обов’язково!

Таленка з Антоном громадським шлюбом живуть уже років вісім, а може й більше. Цікаво, чи захотів би Антон на Таленці одружитися, як би вона не отримала спадок? Можливо ні, тоді вона не змогла б купити квартиру і їм не було б де жити, а може й так, хто знає. Зареєструвати їхні стосунки офіційно, Антон хотів з самого початку, не хотіла Таленка, не сприймала серйозно реєстрацію шлюбу в такому віці. Ставила напів жартома різні умови, однією з умов і було кільце з діамантом. Тепер, коли Антон умови виконав, повинна згодитися.

— Таленка, сміливо виходь заміж, тепер це не має значення, для тебе нічого не поміняється. Прийняли закон, який прирівнює громадянський шлюб до звичайного. Досить двох свідків, які підтвердять, що він йшов в дім з продуктами, собаку вигулював, і тоді він має всі права, як законний чоловік.

— Антон ще про це не знає.

— То й не кажи, хай бачить як безмежно ти йому віриш.

— Я йому вірю і він про це знає. Деяким чоловікам дуже важливо бути офіційно одруженим. Антон якраз такий.

Розмовляючи, жінки спускаються по Фролівській до Контрактової площі, в сквері сідають на лавочку.

— Знаєш, Таленка, чоловіки дивні, вони не ведуть себе так, як я на тому сайті від імені Івана, чи то Арія. Для чоловіків така активність не властива, хіба що мусять, як що це їхня робота, а жінкам така моя поведінка подобається.

— Ілентина, бо ти знаєш, що хочуть жінки, що їм подобається і те робиш.

— Звичайно знаю і роблю це від імені Арія.

— Не помиляєшся коли ти хто?

— Трохи буває, але звертаю то на недосконалого перекладача. Поляки взагалі якось інакше ніж ми мислять. Я по секрету сказала одній, що я не Іван а Арій і розраховую, що всі її подружки будуть знати, а вони не знають. Вона їм не сказала! Уявляєш? Їй сказали: «Нікому не говори.» і вона не говорить. В нас, як то роблять? Говорять, звичайно, але по секрету. Мені прийшлося «по секрету» кожній окремо розповісти. Та полячка, її звати Киця, шукає такого чоловіка, яких взагалі не буває.

— Якого вона хоче?

— Щоб був відповідного їй віку, здоровий, активний, любив те, що вона любить, був сексуальний і не імпотент.

Жінки сидять, сміються. Напроти них збираються грати вуличні музиканти, налагоджують апаратуру.

— Щоб був активний в сексі, треба брати молодого, але вона хоче щоб, можна було потім з ним одружитися.

— Хіба молоді хочуть старших?

— Якраз молоді й хочуть. Я мала багато пропозицій якраз від молодих, від 23 до 33 років. Вони готові кого завгодно «охопити сексом», а як що в жінки є житло, то вона дуже популярна, аби хотіла. А той вік, що хоче Киця, там уже дев’яносто процентів імпотентів. А ті, що ще не імпотенти, навряд чи можуть так, як вона хоче.

— Ти б написала їй, що таких не має.

— Писала. Вона відповіла, що з п’яти мільярдів знайде. Але ж п’ять мільярдів це не всі чоловіки, як що відняти жінок, дітей, гомосексуалістів і імпотентів, то не залишається з чого вибирати.

— А навіщо він їй той секс? Мені секс зараз, що є, що немає. А тобі, Ілентино?

— Мені також. Жінки бувають різні. Згадай Галушку, їй потрібно було, щоб сексом її стомили, щоб вона вимоталася, а оргазм вона ніколи не отримувала.

— Може якраз тому, що не отримувала, хотіла, хоч стомитися.

— Може. Чоловіки того віку, що хоче Киця, ті що ще щось можуть, хочуть жінку значно молодшу, надіються, що це їх омолодить, а ті, які нічого не можуть, вони нічого не шукають, їм жінка не потрібна.

— Тепер розумію, чому чоловіки носяться зі своїм членом, як з писаною торбою. Жінки можуть любити і без сексу, а чоловіки мабуть ні. Їм, як не потрібний секс, то не потрібна й жінка.

— Таленка, а як же Тонін тато, що полюбив молоду китаянку? Хоча, він не збирався жити з нею разом, тільки з молодою поговорити, та на неї подивиться. Це мабуть, не одне й те саме.

Музиканти налагодили свою апаратуру, їхня співачка почала співати. Ілентина і Таленка піднялися, пішли зі скверу.