Реальність. Недалеке минуле.
— Діна, допоможи мені, не можу відкрити фото на комп’ютері.
— Вчись. Це робиться ось так.
— Тільки ти обережно, тут може бути різне. Ой! Пізно…
З семи фотографій Діна відкриває одну, саме ту, яку відкривати не варто було.
— Фу!!! Що це таке?
На фото член Діка в піднесеному стані.
— Ну, чоловік хоче похвалитися, що ще встає.
— Оцим? Хвалитися?
— Що має, тим і хвалиться. А ти з чим порівнюєш? З фільмами? Там часто муляжі. Зі своїм чоловіком? Не всім так повезло.
От і вся романтична любов. Діна Ілентині допомагає освоїти програму на комп’ютері. Засмучена, що відкрила не те фото, і це з першого разу. Жаліється що завжди в неї так. В брата з першого кліка наткнулася на порно, в однокурсника на еротичні фото, в дядька на «Плейбой», а тут у неї, також знайшла, що відкрити. І чому так?
Реальність. Недалеке минуле.
— Моя солодка друг Ілентина! Ви — жінка, яка знає надто багато, ви знаєте багато людей, ви відтягуєте картини чоловіків багато, чому ви перелякані від мого голого фото? Так, коли ви прибуваєте сюди в Кіпр, щоб знати, що ви повинні зустріти тут. Ваш кращий друг, гарячі поцілунки, Дік.
Я не перестала йому писати. «Вовка бояться, в ліс не ходить.» Тим більше, чого мені лякатися «члена», який десь далеко на Кіпрі, куди я не збираюся їхати взагалі. Мабуть Таленка права, мені цікаво писати, а їй цікаво слухати про моє листування. Пробую записувати події і розуміння подій. Незадоволена. Не вистачає чоловічого погляду на цей предмет. Відчуваю, чоловіча точка зору інша, не даремно Арій не витримує наших з Таленкою розмов. Мені потрібний співавтор чоловічої статі. Так вирішила.
4
Реальність. Недалеке минуле.
Пошуки співавтора. Вивісила оголошення на сайті знайомств: «Шукаю молодого співавтора, щоб написати разом сексуальний роман».
Першим відгукнувся студент Діа, мав 24 роки.
— Написала, що хочеш написати роман сексуальний. І тема цікава.
— Так я хочу написати такий роман.
— Але зараз я в Тунісі, в мене канікули.
— Роман пишеться не один день.
— А чи ти візьмеш мене? Я буду в Україні з 1 вересня.
— На якій мові можеш писати?
— Французькі, російські і арабські.
— Скільки років ще будеш в Україні?
— Залишилося три роки навчання. Але я не письменник.
— Письменниками не народжуються. Яка твоя спеціальність?
— Стоматолог.
— До вересня в тебе канікули, маєш час подумати.
— Не потрібно думати, я люблю це, я згоден пробувати писати.
— Добре. Напиши що-небудь, щоб я могла бачити як ти пишеш. Опиши свій день і пришли по емейлу.
Він пробує писати, і його ентузіазм потроху тухне. Схоже, про секс він мріє більше, ніж про те, як його описати. Написав як вперше поцілував однокласницю. Соромиться мене, щось від мене чекає, і не дочекавшись, замовкає.
Віртуальність.
Спекотне літо і теплий дощ. ВІН і ВОНА є тут, їм гарно разом серед хмар. Іноді ВОНА озирається, ніби когось шукає, ВІН цього не бачить, або не звертає уваги. Великі краплини ударяють і вибухають феєрверком дрібних крапель. Поміж хмар і крапель, переплітаючи руки і ноги, Вони кохаються. Там де рука пестить, торкає пальцями шкіри, слідом біжать струмки краплин. Губи збирають краплини перед поцілунком. Мокре тіло торкається мокрого. Груди торкаються грудей. Живіт торкається живота зі звуком поцілунку. На мокрій шкірі відбиваються спалахи блискавок. ВІН і ВОНА є тут, їм гарно разом.
Реальність. Недалеке минуле.
Відгукнулось на оголошення багато, але більшість пропонували практичні заняття сексом, демонстрацію того, як вони його розуміють. Писати захотів Ялтин, зрілий чоловік з Ялти.
— Підстаркуватий юнак підійде для написання роману? Чи новели, якщо пам’ять не підведе.
— Можна спробувати.
— Така відповідь провокує! Мій стан і настрій зразу стає приПІДНЯТИМ!
— Спробувати писати, нічого іншого! Яка в тебе професія?
— В свій час за мішок сала дістав диплом Харківського Юридичного. Захоплювався Декамероном Боккаччо та Кама Сутрою і скульптурами храму любові в Індії.
— А писати пробував?
— Тільки дуже відверто і необхідна Муза, ліпше оголена.
— Напиши для прикладу. Берег моря він і вона, романтика. Як ти бачиш їх романтичну зустріч? А Муза, вона може бути і віртуальна.
— Щодня ходжу до моря, на гальку (гальку з малої букви), і плаваю. Мабуть зможу уявити, в тому числі й тебе в своїх обіймах. Так просто легше буде зосередиться, тим більше, що все уже більш чим приПІДНЯТЕ.