Я знову вдарився об підлогу і відкотився назад, коли він вхопився за пакет. Вілкен вже підняласяся на коліна і відкрила вогонь по грудях та голові бота. Вона била по датчиках і портах зброї, що, звичайно, було непоганою ідеєю. Це утримувало бота від націлювання на нас, поки заряд мав шанс спрацювати.
Зовнішній пластиковий кожух відірвався, але вибухова речовина вже всмокталася у тунель крізь панцир бота. Бот спробував вставити зонд у отвір, щоб дістати вибухівку. Вілкен вдалося поцілити у вразливий суглоб, коли зонд видовжився. Це дало вибухівці ще дві додаткові секунди, критично необхідні. Я відкотився і поклав руки на голову.
Вибух був глухим, а потім я відчув вібрацію, коли тіло бота впало на підлогу. Я встав на ноги, здебільшого вражений тим, що це спрацювало, і що я все ще живий і функціональний. (Ось як SecUnits вчать битися: кидайте своє тіло на ціль, вибивайте з неї лайно і сподівайтеся, що вас зможуть виправити у ремонтній кабінці. Так, я знаю, що у мене більше не було броні чи доступу до ремонтної кабінки, ви дуже обізнані, але старі звички вмирають важко.)
Бот упав на підлогу, так і не врятувавшись. Панцир стримав вибух, тому осколків не було, а вибух пошкодив процесор бота та інші важливі фрагменти в його черевній порожнині. Але він все ще був активним. Я сказав Вілкен: "Мені потрібна ще одна пачка".
Вона лежала на підлозі, але її обладунки захистили її слух. Вона знялала з ременя комплект пачок і підняла їх.
Я взяв їх, розділив і кожну окремо кинув у відкритий тепер панцир бота, а потім відступив.
Вілкен вже підвелася на ноги і теж відступила, сховавшись за рогом.
Я підійшов до входу в коридор, коли залунали вибухи. Кожен вибух спричиняв ривок і спазм тіла бота. Після останнього я перевірив його активність. Бот все ще мав потужність, але заряди знищили головнийий і додаткові процесори. Цього мало вистачити.
Вілкен перевірила його скануванням. Вона видала полегшений шум. "Гарна робота. Ходімо. Якщо тут є одна з цих речей, то можуть бути інші".
Ну так…
Я пішов за Вілкен коридором до місця, де чекали Мікі та Абене. Абене тримала руку на руці Мікі, тримаючись за неї так ніби він захищав її. Коли ми підійшли, вона відпустила руку і сказала: "Хто б не активував цю річ, вона взяла Хіруне, вірно?"
"Напевне." Вілкен спробувала зупинитись, але Абене вже йшла по коридору за мною, і Вілкен довелося піти за нею. Я йшов попереду, а Мікі дріботів поруч з Абене, не питаючи мене ні про що. Що було добре; Мікі не зміг би допомогти у бою, але принаймні я знав, що Абене буде його пріоритетом, що б там не казала Вілкен.
Я почув, як Абене викликала шатл, попередила Вібола та інших, і знову наказала їм залишатися на борту, і ні за яких обставин не йти за нами. Вілкен надіслала Герту запис з камери про напад, а Герт надіслав підтвердження. Це було більш професійно. Кадер був явно схвильований, але повідомив, що вони надіслали попередження на транзитну станцію як оновлення для ПА.
Вілкен сказала: "Я ніколи не бачила рейдерів з доступом до бойових ботів, але завжди буває перший раз".
Я був майже впевнений, що бойовий бот був оригінальним обладнанням цього об'єкта. Тут ми говоримо про GrayCris, а девізом компанії, здавалося, було "Прибуток, вбиваючи всіх і забираючи їх речі".
Абене не відповіла. Після того, що я їй сказав, вона, напевне, теж не вважала, що це рейдери. "Вони знатимуть, що ми йдемо".
"Вони це вже знали, - сказав я їй і Мікі у нашому приватному тристоронньому каналі. - І тепер інші бойові боти знатимуть, що проти них працює SecUnit, і відповідно коригуватимуть свою стратегію."
"Я б хотів, щоб у мене була стратегія."
[Запит: активний SecUnit у зоні спостереження.]
Я зупинився. Я не кричав, хоча думав про це 0,02 секунди.
Я був майже впевнений, що тримаю обличчя порожнім, але Абене і Мікі повернулися, щоб подивитися на мене. Вілкен продовжувала рухатися.
Я знову почав іти, намагаючись зрозуміти, на якому каналі він працює, щоб я міг його заблокувати.
[Запит на відповідь.]
У своєму каналі Мікі стурбовано запитав: "SecUnit, хто це?"
"Не відповідай, Мікі. Це бойовий бот, який намагається визначити наше положення." Бойові боти не можуть зламати захист, як бойові SecUnits. Вони не працюють пов'язані з Sec або HubSystems, як це роблять SecUnits безпеки. Але все таки. Я не хотів цього в своїй голові. Або в голові Мікі.
[Запит: SecUnit має підпорядкованого бота.] Це звучало непримиренно і весело. [Запит: домашній бот.]
У мене визначився канал.
[Мета: Ми порвемо вас.]
Я заблокував канал. І повільно видихнув, щоб не привертати уваги людей. Мікі надіслав мені гліф біди. Я відповів: "Це нормально, це була повна брехня." Я нагадав собі, що бойовий бот не був людиною, це не був лиходій з одного з моїх шоу. Це був бот, і він не погрожував.
Він просто розповідав нам, що збирається робити.
***
Бойовим ботам зазвичай потрібен контролер-людина. Ну, ще їм потрібен такий наглядач, коли потрібно досягти якоїсь мети. Якщо ж мета була такою неясною, як "атакувати всіх, хто потрапляє на об’єкт, маскуючи при цьому трафік мережевої стрічки під статику, спричинену штормом", можливо, вони не зовсім розуміли, яким чином атакувати. Але взяти полоненого, щоб заманити нас всередину об'єкта, таки пропонувало план. Можливо, GrayCris залишила на станції оперативного працівника, який ховався від очей співробітників портового управління, стежачи за об'єктом. Він знав, коли наш човник вилітає і коли прилетить на об'єкт, міг оцінити, скільки часу знадобиться, щоб команда потрапила в один з стручків і розпочала оцінку. А потім надіслав сигнал активації для бойових ботів.
Сигнал, який потрапив через екранування об’єкта? Можливо.
Було б непогано знати, скільки тут було ботів, але принаймні тепер ми мали місце розташування першої пастки. План зазнав невдачі, тому бойові боти скоригували своє положення, щоб створити другу пастку. Я ще раз перевірив схему, переконавшись, що ми збираємось перейти до центрального вузла.
Я сказав: "Дона Абене, мені потрібно обстежити вузол попереду. Буде краще, якщо Вілкен піде зі мною, а ви з Мікі почекаєте тут". Я додав у стрічку, "І нам потрібно поспішати."
Абене хотіла поспішати, і я не хотів давати Вілкен час сперечатися. Абене сказала: "Так, ідіть".
Я швидко пішов у коридор. Вілкен завагалася, а потім пішла за мною, її потужні обладунки дозволили їй наздогнати мене. - Затримайся, - сказала вона. Я зупинився, щоб потішити її, і тому, що я міг зрозуміти з стрічки, що вона перевіряє схему. "Я зрозуміла. Давай рухатись."
Я дозволив Вілкен стати лідером.
Ми слідували пішохідною трубою, що обходила центральний вузол, щоб звернути до інженерної секції. Я автоматично шукав безпілотники, але весь час виявляв негативний результат. Я натиснув стрічку Мікі. "Як давно ви перевіряли корабель?"
"Я відстежую канал Кадера до Дони Абене і перевіряю стан бортової системи кожні 2,4 секунди, SecUnit. Еджіро надають медичну допомогу і, як очікується, він повністю одужає."
Це був перший раз, коли я почув, як Мікі звучить навіть мінімально роздратовано. Мене це чомусь неясно підбадьорило. "Прийнято, я тільки перевіряю."
Мікі надіслав мені знак усмішки. Добре перевіряти ваших друзів.
Ну, я просив про це.
Труба вирівнялася, і, як я підозрював, я побачив тіні та легку гру світла, що вказувало на великі вікна з обох боків. Ми збиралися зробити очевидну тактичну розвідку, і бойові боти могли надіслати сюди кілька мініатюрних безпілотників, щоб побачити, чи будемо ми тут. Але я не помітив жодного натяку на спостереження, рух чи підозрілу статику у своєму скануванні. Це було підтримкою теорії про те, що наглядач ботів відсутній на об'єкті. Схема не показувала, що пішохідні труби мають вікна, це просто здавалося ймовірним з огляду на конструкцію об’єкта. І цю неточність бойовий бот не міг врахувати.
Я зупинився в тіні непрозорої частини трубки, і Вілкен зупинилася теж. У стрічці я побачив, як вона регулює збільшення на своєму прицілі.
Одне вікно прозорої труби дивилося вниз на маточину інженерного блоку. Він був на двадцять два метри нижче від нас, і ми могли підглянути через великий закруглений дах, ідентичний тому, що був в геосекції. Вілкен приклала приціл до вікна, а потім надіслала мені відео.