Я повернувся до Вілкен. Мене турбувало те, що вона вхопила Абене за волосся. Разом з повідомленням "нічого особистого". Якби Вілкен вистрілила без попередження, Абене була б мертва, а Мікі став купою розсипаного залізяччя. Але Вілкен хотіла, щоб Абене знала, що її зрадили. Це було особисте.
Я не люблю особисте.
Це ще одна причина, чому я не люблю людей-охоронців, коли йдеться про безпеку. Деякі з них надто насолоджуються своєю роботою.
Я підійшов до Вілкен і відстебнув ремінь, який тримав пачки з вибуховими речовинами та інше спорядження. Вона дивилася на мене крізь лицьову панель. Я перекинув ремінь через своє плече і сказав: "Дона Абене, ви могли б не бажати на це дивитися".
Абене відвернулася від Мікі та Хіруне. "Ні!" Тоді вона спокійніше додала: "Я знаю, що ти сердишся, що вона відправила тебе до бойових ботів, але не вбивай її".
Я сердився не на свій рахунок. Можливість знищення була моєю роботою, коли мене відправляли в ситуації, де стріляють. Я подумав, що все сталося так швидко, що Абене не встигла обробити те, що Вілкен мало не зробила з нею.
Напевне для неї було очевидно, що її перший аргумент не був достатньо переконливим, тому що Абене додала: "Якщо вона працює на GrayCris, то потрібна нам як свідок".
Гаразд, це мало сенс. Причина, чому я був тут, полягала в тому, щоб знайти побільше доказів проти GrayCris. Я подивився на лицеву панель Вілкен. Вираз її обличчя згас, намагаючись приховати страх. Хоч її комунікація була вимкнута, вона все ж могла нас чути, хоча наші голоси звучали для неї так, ніби ми знаходилися на дні шахтарського тунелю. Коли обладунки "замерзали", автоматично відкривалися деякі вентиляційні отвори, щоб забезпечити циркуляцію повітря, щоб вона не задихнулася. Я міг би дати команду закрити вентиляційні отвори, як тільки ми підемо, і Абене була б переконана, що це нещасний випадок.
Знову ця турбуюча думка. Мені було байдуже, виживе Вілкен чи ні? Не зовсім.
Я сказав: "Нам треба йти", і простягнув руку за зброєю Вілкен. Абене вручила її мені, і я пішов геть. Залишивши вентиляційні отвори відкритими.
Коли Мікі та Абене послідували за мною, я сказав: "Боти в інженерній секції спробують піти за нами, як тільки самостійно відремонтуються, і безпілотник, який я захопив, повідомив мені, що є ще один активний бойовий бот. Ймовірно, він десь між нами і човником". Ми також знали, що вони будуть використовувати проти нас все, що залишилося на об'єкті. Я не хотів битися з черговим біосемплером.
Абене пришвидшила кроки, щоб не відставати від мене. "Я не можу зв'язатися з човником на своєму каналі або по комунікації", - сказала вона. - І Мікі теж.
"Це тому, що я вас блокую", - сказав я їй. - Я не хотів, щоб ти говорила щось, що може насторожити Герта. Принаймні, поки я не зрозумію, що робити з Гертом. Я не міг дістатися до його броні звідси, навіть якби розблокував канал. Коди броні були унікальні для кожної одиниці (виробники не були абсолютними дурнями), тому мені доведеться бути досить близько, щоб мати можливість їх відсканувати.
"Зрозуміло." Абене, на диво, не сперечалася. А може, це не було дивно; вона була досить розумна. - Гадаю, даремно сподіватися, що Герт не є таким же найманим вбивцею.
"Аналіз з транспортного судна показав, що вони працювали разом деякий час", - сказав я. "Ми повинні припустити, що вони були субординовані разом та якийсь момент відхилили та замінили команду безпеки, яку надіслала ваша компанія".
- Відхилили, - повторила Абене. "Це означає вбили?"
"Ймовірно." Коли я сідав на транспортник з Міли до HaveRatton, я не завантажував жодних місцевих новин, а лише сенсації з Port FreeCommerce та GrayCris. Якщо й були повідомлення про два тіла, виявлені з вигорілими ідентифікаторами, я їх пропустив. (Ви не можете викрасти людей з транзитного кільця; охорона шукає такі речі і дуже хвилюється з цього приводу.) "З Гертом на кораблі у нас стандартна ситуація з заручниками".
Ненавиджу ситуації із заручниками. Навіть коли я один з заручників.
Мікі сказав: "Це погано".
А далі? Це просто дратує. Зовсім не сприяє розмові і є лише безглуздим висловом, призначеним для того, щоб люди почувалися комфортніше.
У своїй стрічці Абене здійснила короткий огляд мого відео з інженерного блоку. Відео тривало менше хвилини, тому аналіз не забрав багато часу. Вона сказала: "Чи давала Вілкен накази ботам? Можливо, вони без неї заснуть. Але якщо вони повідомлять Герта, ми знову в тій же ситуації ".
"Я не думаю, що вона з Гертом давали їм накази", - сказав я. "Я слухав їхні канали, і я б це відчув, навіть якби вони були зашифровані". Вони взагалі мало спілкувалися між собою, що, можливо, було підозрілим само по собі. (Я знаю, що перегляд і аналіз минулих подій - це круто.)
Мікі сказав: "Бойові боти могли перебувати в режимі очікування і активуватися, як тільки хтось прибуде на об'єкт". Хіруне заворушилася і щось прошепотіла, а Мікі відповів: "Так, так, Хіруне. Все добре."
Ну, так, я про це вже думав.
Абене казала: "Я одного не розумію. Якщо Вілкен і Герт були послані вбити нас, то чому бойових ботів надіслали сюди? Очевидно, GrayCris хоче припинити оцінку, але…"
Я сказав: "Чекайте", і зупинився. Мені потрібно було швидко переглянути своє відео, щоб довести або спростувати цю теорію, і я можу зробити багато речей, коли йду і шукаю ворогів без допомоги Sec або HubSystem. Я дозволив Мікі переглядати мою стрічку на початку аналізу, і я був віддалено обізнаний про те, як Мікі пояснював Абене, що я роблю.
Я відправив пінг своєму дрону і попросив його відкрити журнал і передати записи та скласти список активацій, режимів очікування та фаз сну. Тоді я витяг свою копію відео Мікі з першої атаки, коли взяли Хіруне, і коротко переглянув його та своє відео другої атаки, коли бойовий бот пішов за Вілкен. Я швидко закінчив, а потім перевірив дайджест журналу, який дрон підготував для мене. (Було дуже приємно працювати з таким просунутим безпілотником.)
"Бойові боти і безпілотники не надіслані сюди за вами, - повідомив я Абене. "Вони були частиною обладнання закладу з самого початку. На той момент транзитна станція ще будувалася, і вони не надали би особливої допомоги у разі атаки потенційних рейдерів. І GrayCris напевне не хотіла звертатися по допомогу до будь-якого стороннього агентства, оскільки намагалася приховати той факт, що вони збудували нелегальну пошукову платформу, замасковану під платформу тераформування". І боти, ймовірно, були тут не лише для захисту від рейдерів, а для того, щоб тримати під контролем будь-яких працівників. "Бойові боти та безпілотники перебували у сплячому режимі з того моменту коли об’єкт покинули. Вони активувалися, коли наш човник прибув сюди. Мій аналіз показує, що Вілкен і Герт були здивовані їх існуванням". Аналізуючий блок бота повністю пропустив би це, але я краще читаю людські обличчя та голоси. (Органічні частини в моїй голові дійсно допомагають, і, звичайно, це було набагато простіше зробити на записаному відео, коли я міг робити зупинки та масштабування зображення, а не вести аналіз в режимі реального часу, що викликає занепокоєння.) "Я думаю, що Вілкен повірила, що це рейдери влаштували атаку і взяли Хіруне, аж до другої атаки, коли вона побачила бойового бота. Є велика ймовірність, що GrayCris не розповіла їй і Герту про бойових ботів, сподіваючись, що боти їх усунуть". Тепер ввічливо зв’яжіть усі вільні кінці.
Мені було цікаво, як Вілкен поставилася до цього. Це напевне не змусило її вагатися, і вона вирішила закінчити свою місію. Вона очікувала, що я буду знищений бойовими ботами; вона мала намір вбити Абене та Мікі. Вона розраховувала вийти з цього і стягнути гонорар.
Абене розчаровано і гнівно видихнула. Але сказала: "Чи можна використати це для переконання Герта? Сказати йому, що GrayCris задумала вбити її та Вілкен, і що вони повинні свідчити про те, що сталося. Або ми могли б використати Вілкен як заручницю…" - Вона похитала головою, прикусивши губу.
Вона думала стратегічно, що завжди є полегшенням, і ставила мені запитання замість того, щоб давати дурні накази. Мені більше не потрібно було виконувати накази, але це не робило їх менш дратівливими. Я сказав: "Наша єдина перевага зараз у тому, що Герт не знає, що Вілкен скомпрометована".