Мені довелося мовчки кипіти. Але частина кодованої поведінки Мікі повинна була включати звертання до Дони Абене, коли у нього були запитання. Мені потрібно буде відповідати на його запитання якомога детальніше; очевидно, що просте "я не знаю" його не влаштовувало.
Хіруне тим часом запитувала Абене: "Що ти думаєш про нашу службу безпеки досі?"
Абене сказала: "Насправді я задоволена. Вони, здається, не дуже розуміються у тераформуванні, але це не має значення".
Можливо, подумав я. Але навчальні модулі SecUnit'ів часто були наповнені нісенітницями, і все, що я знав про тераформування, я прочитав з популярної літератури, причому зовсім не цікалячись ним, тому, можливо, я був не найкращим авторитетом.
Очима Мікі я побачив, як Хіруне поглянула на двох інших, які говорили про те, що треба щось перевірити. Вона знизила голос. "Я вважаю що лише двоє охоронців не дуже допоможуть нам проти рейдерів".
Абене пирхнула. "Якщо там будуть рейдери, ми сідаємо у човник і негайно повертаємось до транзитної станції."
Коли ви їх побачите, буде вже пізно.
Моя реакція, мабуть, потрапила в корм, тому що Мікі з тривогою запитав: "Ти будеш їх охороняти, Рін?"
"Так, Мікі" - відповів я, тому що це була моя обіцянка, і я думав її виконати.
Розділ четвертий
Через корм Мікі я мав доступ до результатів сканування об'єкта, накладений на схему оригінальної специфікації. Так, я думаю, що тепер я знав, де шукати потрібні докази.
Через камеру Мікі я спостерігав на дисплеї за наближенням човника до об'єкта. Ми вже пройшли повз масив тягачів, які досі працювали на оптимальній потужності відповідно до автоматизованих звітів, які вони надсилала на станцію.
Об’єкт являв собою величезну платформу у верхніх шарах атмосфери, і був набагато більший за станцію чи за повнорозмірне транзитне кільце. Більша частина цього місця була зайнята чимось схожим на велетенські стручки, всередині яких двигуни крутили великі вентилятори, керуючи процесом тераформування. Не було візуального зображення самої планети; об'єкт завис у середовищі вічної бурі. Закручені високі хмари, наповнені електричними розрядами, закривали будь-який вид на поверхню.
"Ми бачимо хороші рівні у всіх середовищах", - сказав Кадер з кабіни пілотів, поділившись зображенням показань у стрічці. "Ви впевнені, що хочете піти з повним спорядженням?"
Я напружився, впевнений, що відповідь буде неправильною. "Мікі, скажи їй…" Але Абене відповіла: "Так, ми будемо виконувати повний протокол безпеки". Це означало повноцінні костюми з фільтрацією, аварійною подачею повітря та захистом вразливих людських тіл. "Ми будемо продовжувати це робити, поки не зможемо оглянути навколишнє середовище та взяти на себе контроль над об'єктом, а пізніше проведемо повторну оцінку".
Я розслабився. Потім ще раз нагадав собі, що це не мої клієнти.
Мікі сказав: "Все добре, Рін. Дона Абене завжди обережна.
Я бачив багато мертвих обережних людей, але я не збирався говорити це Мікі.
Очима Мікі я дивився, як Абене готується до першого виходу. Кадер і Вібол залишалися на кораблі, але Вілкен і Герт, а також Хіруне та ще два дослідники, Брейс та Еджіро, виходили разом з Абене та Мікі.
Вілкен першою вийшла зі шлюзу, і камера на її шоломі надіслала відео у канал. Вони вибрали док, призначений лише для пасажирів, у житловому блоці, де зона посадки була недостатньо великою для розміщення важкої техніки або стандартних ботів-самоскидів. Живлення було включене, але на мінімум; смуги аварійного світла на рівні підлоги, наполовину вгорі по стіні та нагорі, але великі світильники були вимкнуті для зменшення накладних витрат. Людям було достатньо світла, щоб бачити без спеціальних фільтрів у камерах шолома.
Чи було гарною ідеєю сісти на об’єкт тут? Схема давала більш багатофункціональний простір для посадки на слідуючому рівні над нами. Там була зона завантаження, що могло полегшити захист підходів до човника, але також могло ускладнити повернення команди в човник, якщо щось піде не так.
Важко було сказати, поганий цей вибір чи ні. Завжди існувала можливість, що люди кепські в охороні. Я б вийшов першим з повним розгортанням безпілотників, залишивши людей у герметичному човнику. Оцінив би цей об'єкт (тобто переконався, що немає небажаних відвідувачів, пройшовшись навколо, як приманка, чекаючи, що на мене що-небудь нападе), і лише тоді вивів би людей. Але не заперечуйте, що запланувати щось а потім виконати без відхилень вдається рідко.
Камера у обладунках Вілкен надсилала відео у стрічку, коли Вілкен пішла вперед. Вона пройшла крізь шлюз у коридор, і я не помітив жодних пошкоджень, лише кілька потертостей та подряпин на стінах та підлозі, це були ознаки нормального користування. Абене, Хіруне, Мікі, а потім Брейс та Еджіро пішли слідом, а Герт тримав тил. Я розділив свою увагу на сім потоків, по одному для кожної камери на шоломах людей плюс Мікі. Я слухав стрічку команд та комунікацію, але все це проходило через Мікі. Абене сказала: "Мікі, ти щось відчуваєш?"
- Ні, Дона Абене, - сказав Мікі. Він шукав активні сигнали з будь-яких резидентних систем. Оскільки цей об’єкт був побудований компанією GrayCris, я очікував того типу HubSystem та SecSystem, до якого звик, або до чогось сумісного. Всюди було багато камер безпеки, вони просто не були активними. Мікі мав рацію, тут не було нічого, окрім шуму повітря, ніякої активності на об’єкті, незважаючи на наявність освітлення та навколишнього середовища.
"Рін, вони думали, що системи будуть самотні, коли вони залишать їх активними? - сказав Мікі. - Як ти вважаєш?"
Мені стало цікаво, чи думав АРТ, чому я такий дурний, коли крутився в моїй голові. Можливо, але були великі шанси, що якби це було так, то АРТ сказав би про це.
"Це може бути правдою", - сказав я, тому що тепер я знав, що якщо не відповісти на запитання Мікі, він може випадково видати мене найближчій людині. Але потім я згадав, що цей об'єкт мав розвалитися і згоріти в атмосфері ще до того, як GI висунула претензію на нього. І додав, що GrayCris, можливо, видалила центральні ядра систем-резидентів, коли вони забиралися звідси. Вони хотіли скоротити свої збитки. Системи Sec і Hub, які могли керувати об'єктами такого комплексу, були дуже дорогими. Я не знав багато про GrayCris, але компанія, яка володіла мною, ніколи б не залишила стільки грошей.
І тут Мікі сказав: "Дона Абене, можливо, GrayCris видалила центральні ядра систем-резидентів, коли покидала об'єкт. Вони хотіли скоротити свої збитки".
Ну дебіл…
"Це має сенс", - сказала Хіруне. Вона потикала у свій комунікатор і додала: "Є певні перешкоди, можливо, екранування? Я більше не можу отримувати сигнал станції, хоча я все ще чую Кадера та Вібол на каналі нашого човника".
Еджіро витяг зразок сигналу перешкод у свій канал, щоб вивчити його. "Так, перешкоди досить щільні, ймовірно, через розряди в атмосфері". Ніби за його сигналом, спалах блискавки заблокував зв'язок протягом 1,3 секунди.
"Важка погода, - прокоментувала Вібол у комунікаторі. - Слідкуйте за дощем."
Команда засміялася, і Мікі надіслав знак розваги у стрічку команди. О, бот жартує, його це зовсім не дратує. Вілкен і Герт проігнорували веселощі.
Попереду Вілкен вийшла з коридору на більший простір, а сканер на її обладунку сказав їй, що в ньому немає ознак життя. Вона закрокувала по колу, оглядаючи зал, а потім дала сигнал іншим увійти. Це місце не було позначене на схемі, але в ньому були дезактиваційні кабіни та екологічні костюми, які зберігалися на стелажах біля стін. Знову ж таки, жодних пошкоджень не було видно, коли люди миготіли своїми камерами. Брейс сказав: "Цей зал чистий? Я думав, що біосектори відокремлені та запечатані. Це те, що написано на схемі, чи не так? "
"Я впевнена, що так", - сказала Хіруне. Вона перевірила панель на найближчій камері для знезараження. Вона все ще мала живлення, але всі двері були у вертикальному положенні. (Деяке полегшення. Кабінки, в яких щось може ховатися, не приносять задоволення.) Хіруне спробувала завантажити звіт про використання у фід, але внутрішня пам’ять панелі була порожньою.