Згори сипалося каміння.
Горці не випустили носилок і чимдуж кинулись униз. І Обхад був їм за це вдячний.
/зміщення — хмарина, що світиться, вистрілює щупальцем у тебе!/
— Що це?! — прокричав Талігхіл. — Що це таке?!
— Коронований, — відповів за спиною пан Лумвей. — Гравець випустив Коронованого.
— Який Гравець?
— Так звали колись Рафаал-Мона, — пояснив Хранитель. — Доти, поки його не було оголошено незаконним Богом.
— Що за дурниці!.. — почав Пресвітлий та змовк.
— ОСЬ, — мовила внизу худорлява постать і задоволено потерла руки. — ЩО СКАЖЕШ, ДЯДЕЧКУ? ЯК ТОБІ МІЙ ОДВІЧНИЙ ПРИЯТЕЛЬ?
— ТИ ЗРОБИВ ВЕЛИКУ ПОМИЛКУ, РАФААЛ-МОНЕ! — дивно, у голосі Тієліга… Ув-Дайгрейса Талігхіл не чув тієї впевненості, яка мала б звучати. — СКАЖИ, НАВІЩО ВСЕ ЦЕ?
— Я Ж ОБЕРІГАЮЧИЙ, ДЯДЕЧКУ. ЦЕ ЗОБОВ’ЯЗУЄ ДО ЧОГОСЬ, ЧИ НЕ ТАК?
— ОТОЖ ЦЕ ТИ?!..
— Я, — ХТО Ж ІЩЕ? Я ПРИЙШОВ, ЩОБ ПОМСТИТИСЯ ЗА БАТЬКА, МАТІР… ВТІМ, ЦЕ НЕ ГОЛОВНЕ. ПЕРШ ЗА ВСЕ, Я ПРИЙШОВ, ЩОБ НАРЕШТІ ПОЧАТИ ЖИТИ. У ПОВНУ СИЛУ. У ПОВНУ МІЦЬ. ДЛЯ ЦЬОГО МЕНІ ТРЕБА ЛИШЕ ДЕЩИЦЮ: ПОЗБУТИСЯ РЕШТИ БОГІВ. ТОБТО, ВАС, ДРУЗІ.
— І ТИ ВВАЖАЄШ, МИ ДОЗВОЛИМО ЦЕ ЗРОБИТИ?!
— А ТИ ВВАЖАЄШ, Я ПИТАТИМУ У ВАС? ВАШ ЧАС МИНУВ, ЯК МИНУВ ЧАС ПЕРШИХ. ДО РЕЧІ, ВОНИ НЕПОГАНО ПРИСЛУЖИЛИСЯ МЕНІ. ЗІЗНАЮСЯ, З НИМИ БУЛО НАБАГАТО ЛЕГШЕ ПОРОЗУМІТИСЯ, НАБАГАТО ЛЕГШЕ, НІЖ ІЗ ВАМИ. АЛЕ ГАДАЮ, МІЙ СТАРИЙ ПРИЯТЕЛЬ ДОПОМОЖЕ. ЧИ НЕ ТАК, КОРОНОВАНИЙ?
Сяюча хмарина вистрелила у небо особливо яскравим згустком і загула ще сильніше. Схоже, вона погоджувалася.
— Боги ви мої… — прошепотів за спиною у Пресвітлого забутий всіма дзвонар. — А казали ж бо, казали, що Коронований мусить захищати…
Ув-Дайгрейс рвучко повернувся до нього:
— ЩО?!
Дзвонар, запинаючись, повторив сказане.
Бог Війни кивнув і з тріумфальною усмішкою зробив крок у бік бійниці.
В цей час двері прочинилися; в отворі виник захеканий Кейос.
— Хуміни! — прокричав він. — Хуміни у коридорі!
/зміщення — ти біжиш, буквально летиш сходами, і поверхи мелькають тебе, наче примарні видіння/
Сьогодні Кен був не в гуморі. Втім, він був не в гуморі вже кілька днів поспіль — справа не в цьому. Сьогодні особливо чітко перед ним постало все минуле життя, і він зрозумів, що нічого, анічогісінько не здійснив із того, що неодмінно треба було зробити. Це гнітило. З прикрістю він подумав, що навіть виконувати обіцянки нездатен. Де зараз Кейос, що з ним — Брат не знав. А казав Тессі, що піклуватиметься про хлопця.
Він пам’ятав, що просив шибеника попрацювати в лазареті — це було б найкращим рішенням. Зараз Кен розумів: він просто прагнув здихатися тягара.
Вклавши у піхви меч, Брат вирушив до лазарету.
Кейос був там. Він щойно скінчив розкладати мізерні вечірні порції і стояв, прихилившись до стіни та жваво балакаючи зі Скаженим. Обернувся, помітив Кена й привітально змахнув рукою.
Клинок підійшов.
«Везунчик» зміряв його з ніг до голови презирливим поглядом. Мовчав.
Кен теж мовчав. Він не знав, що казати у присутності Мабора. Той же будь-які слова перекрутить та споганить; та й незручно повідомляти, що просто зайшов відвідати хлопця. Стільки часу не ходив — і ось, добридень, з’явився.
— І як твої справи? — запитав Кейос, чи то навмисне, чи справді не помічаючи напруги, що виникла між братами.
— Та так собі, — пробурмотів Кен. — А твої?
— Теж нічого. Кажуть, незабаром коней почнуть забивати. Може, порції трохи збільшаться.
— Дурниці! — різко заперечив Скажений. — Коней забивати не можна! Без них ми точно програємо.
— А з ними, виходить, переможемо? — не втримався Кен.
У цей час Кейос здригнувся і підняв руку:
— Чуєте?
Вони замовкли. Віддалений гул, звідкись знизу.
— Що де?
Але Кен вже зрозумів. Він вискочив з лазарету, кидаючи на ходу:
— Кейосе, відшукай Хранителя або ще когось. Скажи: хуміни прорвалися у коридори.
Брат ще не знав, у які саме, але так шуміти могли лише люди, які пересуваються тунелем. Тобто, хуміни.
Він забіг до нижньої зали і з полегшенням зрозумів, що двері зачинено. Отже, деякий час у них є в розпорядженні.
Вартові, які стояли біля дверей, нервово й запитально подивилися на Кена — той вказав на сходи:
— Сюди! Не гайтеся!
Приймати бій у залі — самогубство, а ось у проході тримати оборону зручно.