Палацова охорона без перешкод пропустила їх і супроводила до зали нарад. Там на Вільних Клинків уже чекали.
— Доброго ранку, мій правителю, — сказала Тесса. — Ми прийшли.
Талігхіл стрімко повернувся до неї, і на обличчі Пресвітлого на одну-єдину мить з’явилася радість. Здається, крім войовниці, цього ніхто не помітив.
— Доброго ранку, пані Тессо, — гречно відповів правитель. — Часу в нас обмаль, тож до справ. Нашу вчорашню угоду слід оформити письмово, документ уже складено… — Пресвітлий простягнув Тессі чималий аркуш.
Вона прочитала, показала Клинкам. Начебто, все гаразд.
Талігхіл кахикнув, привертаючи до себе увагу.
— Треба переписати поіменно всіх Вільних Клинків, які переходять до нас на службу. Сподіваюся, хтось із ваших людей цим займеться. А хтось — хто самі вирішите — вирушить разом із паном Армахогом на копальні, аби допомогти відібрати тих везунчиків, які отримають свободу. З усім цим треба впоратися за два дні, оскільки на післязавтра заплановано виступ війска до Кріни.
— Зрозуміло, — сказала Тесса. — Пани Сог та Укрін поїдуть на копальні, а ми з паном Кеном займемося реєстром Братів. Гадаю, за дві дні все буде готово.
Талігхіл заклав руки за спину:
— Добре. В такому разі — до вечора.
— Так, мій правителю. До вечора, — вона спробувала вкласти в ці слова дещицю кокетства — здається, вдалося.
Сог з Укріном здивовано перезирнулися, але промовчали.
Войовниця познайомила з ними Армахога й пішла з Кеном — роботи на сьогодні було по зав’язку. Післязавтра буде підписано угоду, і до цього часу необхідно зібрати імена всіх Клинків, які вступають на службу до Пресвітлого. Крім того, Тесса зобов’язана знайти вихід із пастки, в якій вони скоро опиняться.
(зміщення — розплавлене золото ранкових променів капає на очі)
— У мене є ідея, — сказав Кен.
— Що? — не зрозуміла Тесса.
Вона сиділа у загальній залі «Благословення» і кілька годин поспіль безперервно реєструвала Вільних Клинків. У приміщенні було шумно й задушливо, і — ні ковточка свіжого повітря! Навколо тиснулися, сиділи, стовбичили, підпираючи стіни, Брати; сміялися, випивали та закушували, і знову випивали, закидаючи масні дотепи з приводу того, що відбувається, часом з серйозним виглядом підходили до столу войовниці, щоб назвати своє ім’я та поставити підпис (найчастіше — кривий хрест і чорнильний відбиток вказівного пальця).
Звичайно, їй допомогали. Без допомоги Тесса не впоралася б і до наступного року. По-перше, не всі Вільні Клинки квартирували у «Благословенні Ув-Дайгрейса»; по-друге, вони з’являлися там час від часу — довелося посилати Кейоса, сина хазяйки «Благословення» Дімицці, на пошуки. А Тесса тим часом писала, писала й писала. Це виявилося неймовірно важко: спілкуватися з такою кількістю людей, більше того — керувати ними. Вільні Клинки тим і особливі, що ніколи ні від кого не залежать; тому і називають себе Братством, а не Орденом або, наприклад, міністерством військового мистецтва. Однак тепер усе змінювалося в їхньому житті — і в житті Тесси передусім.
Якимось незбагненним чином Кейосові вдалося зібрати майже всіх, кого тільки можна було. Решта мала з’явитися надвечір, бо чутки про те, що відбувається, поступово поширились містом. Перепис тривав досить довго, войовниця втомилася й кумекала повільно.
— Що?
— Я, здається, знаю, що нам робити, — пояснив Кен. — 3 ущелиною та вежами.
Тесса відсунула реєстр, повернулася до Брата.
— Ну?
У черзі, що витягнулася аж до дверей, невдоволено загули, і войовниця розлючено гаркнула:
— Перерва!
Клинки, спантеличено знизуючи плечима, розходились по залі, щоб випити і перекусити, і знову випити… і так далі. Все-таки сьогодні — останній день гульби. Завтра — на роботу.
— Ну?! — нетерпляче повторила Тесса.
Кен несміливо почухав потилицю:
— Буде складно, звичайно. Але нічого іншого…
— Ну ж бо?!!
— Візьмемо з собою Пресвітлого.
— Куди?!
— У вежі, — пояснив Кен.
— Що, так просто візьмемо та й візьмемо? — вколола войовниця. — У нього не питатимемо?
— На жаль, «просто взяти» не вийде, — похитав головою Клинок. — Тут доведеться постаратися, але це — порятунок для нас усіх.
Тесса заплющила очі й зрозуміла, що страшенно змордована.