І все-таки до цієї картини хтось доторкався, причому зовсім недавно. Абакум підніс ліхтарик майже впритул до стіни — і рука його здригнулась, як від уколу. Так ось у чому справа! Це був по суті не гачок, а тоненький ключик із спиляною головкою. Абакум повернув його, потім потягнув на себе — і з стіни несподівано з'явився висувний залізний ящичок. Він був так щільно припасований, що на зеленій стіні не було помітно ніякого сліду.
В ящичку лежала книга в оправі, а на ній — фотокартка. Глянувши на знімок, Абакум насупив брови і швидко засунув його в портфель. Ці відвідини без запрошення увінчались блискучим успіхом. Але як попала сюди ця книга? На титульному аркуші стояло: Іван Вазов «Під ігом». На книзі не було автографа, і в світ вона вийшла зовсім недавно, щоб становити якусь бібліографічну цінність.
Захов почав швидко перегортати книгу, уважно стежачи за нумерацією сторінок. Коли дійшов до 35-ї сторінки, по його губах проповзла ледве помітна переможна усмішка. Навпроти цифри 35 було виведено два нулі, а під ними — недбало написано «Вазови». Без сумніву, це був ключ шифру!
Абакум поклав книгу назад і розставив у кабінеті все так, як було.
Наближалась дев'ята година, коли він вийшов на вулицю.
Перекусивши в ресторані, Абакум о десятій годині знову ввійшов у свою кімнату. Поклав деякі речі в чемодан, погасив світло і, не роздягаючись, приліг на канапу.
Поринаючи в напівзабуття, яке туманило його стомлений мозок, він раптом почув різкий телефонний дзвінок.
Машина з інспектором виїхала за межі міста десять хвилин тому, — повідомив лейтенант Марков, і в його голосі вчувались якісь урочисті і водночас тривожні нотки. — Мчить на великій швидкості у напрямі Пазарджика!
— Гаразд, — сказав Абакум і позіхнув. — Це дуже добре. Тепер слухайте! По-перше, пришліть мені негайно машину. По-друге, попередьте всі наші служби між Софією і Пловдивом. Довідуйтесь по телефону про те, де тепер інспектор, а зі мною підтримуйте зв'язок по радіо. Запам'ятали?
Абакум узяв чемодан і тихенько вийшов з дому.
Наближалась північ. Захов глянув на небо — зірки сховалися за хмарами.
Спалахнули фари і одразу ж погасли. Назустріч йому мчала машина.
Рацію Абакума було запеленговано, як тільки він виїхав з Іхтимана. В навушниках пролунали якісь дивні пронизливі звуки, почулись відчайдушні благання допомоги. Крапки і тире. Потім усе несподівано затихло, і в навушниках з невеликими паузами тричі прозвучав сигнал коду.
Абакум зменшив швидкість і з'їхав праворуч на узбіччя. При тьмяному світлі плафона він вийняв рацію, настроїв її на відповідну хвилю і передав в ефір: «Слухаю». У мембранах прозвучало скорочене: «Передаємо». Після цього йшло повідомлення: «Синя «Волга» тільки що проїхала станцію Бєлово. За розпорядженням полковника, за вами рухається ГАЗ-69-А. Він до ваших послуг. Шофер вам знайомий». Абакум відповів: «Зрозумів. Дякую». Натиснув на стартер, і машина знову помчала по асфальтованому шосе.
Через кожні п'ятнадцять хвилин його регулярно повідомляли про те, через які пункти проїхала синя «Волга». Прокопій Недялков рухався з середньою швидкістю 70 кілометрів на годину. Абакумові легко було скоротити відстань між своєю машиною і «Волгою», але він побоювався надмірного зближення: інспектор міг догадатися, що за ним стежать, і пропустити його вперед.
Проїхавши село Звиничево, Абакум знову з'їхав на узбіччя і вимкнув мотор. Відчинив дверцята, прислухався: навколо було тихо, тільки вітер ледве чутно шелестів листям оповитих пітьмою дерев. Абакум вийняв цигарки і почав жадібно курити. Потім подивився на годинник — була друга година ночі.
Зачинивши дверцята і піднявши стекла, Захов настроїв рацію і попросив повідомити, де тепер синя «Волга». Йому відповіли, що машина десять хвилин тому виїхала з міста Іхтимана і прямує по шосе на Пловдив.
— Будьте уважні, — продиктував Абакум. — По-перше, наш «приятель» проїде через Кричим по дорозі в Девін. Дайте розпорядження, щоб його зупиняли на кожному контрольно-пропускному протиящурному санітарному посту і піддавали старанній дезинфекції як машину, так і водія. Було б непогано, якби в нього, наприклад, «лопнула» камера або якби він затримався в дорозі на одну-дві години через «несподівані перешкоди». Він повинен попасти в Тешел не раніше восьмої години ранку… Записали?.. По-друге, негайно зв'яжіться з Смолянським управлінням. Нехай установлять посилений нагляд за дорогою від Тешела до Триграда і за самим Триградом та його околицями. Опишіть зовнішність інспектора і дайте вказівку підняти на ноги партійні організації сьогодні вночі… Записали?.. По-третє, негайно встановіть нагляд за всіма запідозреними особами в районі Триграда, зокрема за особою, відомою під іменем Ракіпа Колібарова. Крапка… Одразу ж повідомте мене, як тільки інспектор виїде на шосе, що веде в Девін. Я чекатиму біля Пазарджика. Постараюсь випередити синю «Волгу», їдучи через Доспат… Кінець.