- Весела подорож сьогодні,- тихо промовила білочка.
- Ти жартуєш? ,- насуплено відповів заєць.
- Це виняткова ситуація, але я підтримую зайця. - зажурено сказав Каппі.
Пройшов деякий час, як тут колесо воза підстрибнуло, що Каппі перевернувся на спину, капа злетіла з кліток, але дощ не лив тільки капав з дерев. Нарешті було видно зелений ліс який вже прощався з друзями. За поворотом знову появлялися хатинки, але їх було дуже багато, яких з першого погляду не перерахувати. Вони минали великі і маленькі хатинки біля яких гралися дітки. І ось віз зупинився не далеко від ринку. Чоловік оглядав вільне місце і вони знов рушили через сотні прилавок на яких продавали різноманітні товари. Їжачок боязно розглядав людей, які не мов хижі звірі билися за клаптик тканини і торгувалися за маленьких курчат.
Тут вони зупинилися біля рибної прилавки біля якої насторожі чергували
коти.
- Здоровенькі були,- промовив чоловік з довгим кучерявим
волоссям.
- Давно не бачились, Остапе,- відповів фермер.
- Я бачу в тебе не поганий улов,- сказав чоловік.
- О-о-о, це не поспориш,- засміявся фермер, - Як ти тут?,- запитав
фермер.
- І не питай,- засмучено відповів чоловік.
- Давай краще підемо вип’ємо?,- запропонував старий фермер.
- Залюбки,- відповів чоловік.
Вони обоє пішли до шинку, а товар лишили великому собаці. Який нудно сидів під прилавком з рибою. Собака була дуже ледача що її не боялися коти, які намагалися вкрасти обід. Каппі було не зручно сидіти біля тухлої риби, яка виділяла не приємний запах.
Через деякий час чоловіки повернулися. Фермер знайшов зручне місце для торгівлі. Але люди підходили і щоразу запитували: “Скільки”, а старий фермер після прогулянки не міг і слова зліпи тому хаотичними рухами рук показував пальці. Люди не могли визначити ціну і тому минали їх.
Але після обіду діти і їхні батьки частіше приглядалися до тваринок. Одні нарікали, що чоловік злочинець, який виловив бідних тваринок, але не поспішали купляти щоб випустити. Другі люди тисли руки фермеру, що зайшов у складні часи заробіток.
До кліток прийшов бідний хлопець, якому було шкода звірять і хотів викупити їх і звернувся до фермера: - Скільки вони коштують?.
- Їжак, двадцять золотих і три срібних… білка сорок золотих, а заєць тринадцять, золотих і сім срібних монет,- прохрипів фермер.
Хлопчик розпочав нишпорити у кишенях, але знайшлось тільки 10 золотих монеток яких йому дала мати на тканину.
- Мене лише десять золотих, могли би ви, продати дешевше?.
- Ти жартуєш хлопче,- обурено відповів фермер.
- Будь ласка,-
- Не мороч мені голови,- махнув рукою фермер, що монетки в долоні хлопчика розсипались, а інші діти розпочала забирати собі. Хлопчик розпочав доганяти інших дітей які забрали його монети. Фермер зойкнув і покликав розчарованого хлопця.
- На тримай три монетки.
- Дякую дядьку.
І ось повідомили, що за десять хвилин закривають ринок. Чоловік просив людей щоб купили тваринок у двічі менше, але було пізно всі спішили завершити свої плани на ринку. Фермер розлючено покидав ринок, але Каппі був щасливий, що знайшовся ще один шанс втекти.
___VI___
Срібний ключик
Дорогою до села на зустріч у хмарному небі летіли три мухи. Вони так голосно жужали що їх було чутно аж на кінець дороги. Каппі із товаришами здивувала ця не сподіванка.
- Це сон? ,- запитала білочка.
- Ясно, що ні, - не вдоволено промовив заєць.
Мухи прилетіли до воза і радісно повідомили :
- Що наш план ще в силі? - запитав Іваг.
- Звісно, - щасливо промовив їжачок.
Мухи миттю полетіли до фермера. Вони організовано почали дражнити чоловіка, який без бою не хотів відступати. Гео, як професійний шпигун майже без звуку направлявся до головної цілі срібного ключа. Фермер махав руками і ногами щоб зловити бо дай одного хулігана, але сьогодні удача не була на його стороні. У метушні Гео відібрав ключа що фермер не замітив пропажі.
- Що далі?,- переможно промовив Гео.
- Потрібно відкрити замок, - не впевнено відповів Каппі.
Каппі дуже старався, але нічого не виходило. Ключик не відкриває пастку їжачок втрачає надію на порятунок. Білочка простягнула лапку, щоб допомогти товаришу. Нарешті ключик зробив оберт і їжачок вже мріяв про свободу, але дверцята від старої конструкції не відчинялися.
- Іваг, зупини віз, - викрикнув Каппі.
- Без проблем! ,- відповів Іваг.
Муха полетіла до боягузливого коня і крикнув: