Та не тільки рибу-свиню (вона ж і риба-ключ) ми бачили сьогодні.
«ТРУБА», «НОСОРОГ», «КУЛЯ»
Ось з'явилася риба-труба, або риба-голка. В неї тоненьке, наче олівець, жовтувате тіло сантиметрів п'ятдесят завдовжки. Своїм витягнутим у вигляді трубки ротом вона нагадує один з джазових інструментів. З іншого боку пливе велетень на тридцять-сорок кілограмів. Це різновидність риби-папуги. Ми охрестили цю тварину «носорогом». Біля Діссею Букеру вдалося підстрелити одного такого «носорога», але, на жаль, мене тоді там не було. Шкіра цієї риби відрізняється темним забарвленням. Зуби, що нагадують дзьоб, споріднюють її з рибами-папугами. Ось цих велетнів уже четверо, вони урочисто маневрують біля коралового бар'єра на глибині п'ятнадцяти метрів, вишикувавшись у колону по одному. Їхній ватажок важить не менше п'ятдесяти кілограмів, а в довжину має цілий метр. За лідером впритул рухається інша риба, трохи менша, а за нею пливуть ще дві середнього розміру. «Носороги» надзвичайно полохливі риби і нікого не підпускають до себе. Але й тікаючи, вони не порушують військового строю.
У своїй книзі про Червоне море Кусто розповідає, що він бачив цих риб тільки здаля і, як не намагався, не зміг підкрастися ближче, щоб сфотографувати їх. У «носорогів» темні, навіть чорнуваті тіла, над очима гуля з білуватими вершечками. Через цю гулю ми й назвали їх «носорогами».
Наблизитись до них неможливо, а мені дуже хочеться сфотографувати їх, і я заздрю Букеру, якому вдалося підстрелити таку рибу. Зараз «носорогів» тільки чотири, але, кинувшись за ними слідом, ми зустрічаємо їх ще, мабуть, з сотню.
Нарешті я побачив двох дивовижних риб-куль! Дві зовсім круглі «кулі» сірого кольору, з довгими «носами» та жовтуватими, наче в сови, очима. Чудернацька форма, маленькі плавці та недорозвинений хвіст роблять їх, коли дивитися з поверхні, незграбними І. вайлуватими. А насправді — навпаки.
Під великою мадрепорою причаїлася одна риба-куля. Ну, тепер, здається, можна її сфотографувати! Спускаюся на дно і обережно підкрадаюсь… Мені залишається якихось метра півтора, я вже наближаю око до візира апарата… Хто тут казав про незграбність та вайлуватість? Риба стрімко описує зигзаги і вмить щезає. При цьому вона з круглої стає овальною. Надимається риба-куля тільки в разі небезпеки.
Ми ще раз переконуємося в справедливості наших висновків, що докладніше вивчити морських тварин можна, тільки спостерігаючи їх у природних умовах. Усі ми, і в першу чергу наші «вчені», так і робимо. Багатюща фауна Червоного моря дозволяє нам провадити найрізноманітніші безпосередні спостереження.
Ані хвилини перепочинку не мають Баск'єрі та його підлеглі. Вони збирають, аналізують, порівнюють різноманітні дані. Товариші з групи Баск'єрі показували мені сьогодні грубезний зошит із записами спостережень, примітками, кресленнями і малюнками, все це пересипано безліччю найскладніших назв.
— У мене таке враження, — каже Баск'єрі, — що ми вже переробили силу-силенну роботи, стільки побачили! А насправді ми тільки нігтем колупнули велетенську гору, яку треба просіяти, щоб здобути бодай зернину істини. Ми, пихаті й самозакохані «володарі Всесвіту», тільки тут, у мовчазних коралових джунглях, починаємо розуміти, що не маємо навіть поверхового уявлення про свої «володіння»!
Ентеара, 20 лютого
Кілька днів тому Джіджі Стюарт поділився з нами однією дуже правильною думкою. Він вважає, що не треба поводитися з акулами так легковажно, опираючись тільки на висновки, зроблені зразу ж після перших зустрічей з ними. Ми ще не мали справи з великими небезпечними хижаками, такими, як голуба і тигрова акули.
І, наче навмисне, наступного ранку після цієї розмови Джорджо і я зустрічаємося з мільбертовою акулою, про яку вже розповідалося. А сьогодні Букеру, Вайлаті та мені довелося зустрітися з грізною тигровою акулою. 1 в першому і в другому випадку акули не виявили агресивних намірів і тому здалися нам не страшнішими від інших.