— Повіяв східний вітер, Ватсоне.
— Та що ви, Холмсе. Зараз дуже тепло.
— Любий старий Ватсоне! Ви один не міняєтесь в цьому мінливому часі. Так, повіяв східний вітер — такий, який ніколи ще не налітав на Англію. Він холодний, колючий, і багато хто, мабуть, загине від його крижаного подиху. Але все ж таки він буде посланий Богом, і коли буря вщухне, наша країна під сонцем стане чистішою, кращою, сильнішою. Запускайте мотор, Ватсоне, час рушати. Тут у мене є чек на п’ятсот фунтів: завтра за ним треба якнайшвидше отримати гроші, бо той, хто мені його видав, ще візьме і збанкрутує.
