Выбрать главу

Позаду всіх ішла дівчинка з білою пов'язкою на рукаві. Звали того хлопчика Гарик Товстуха. Дівчинка з білою пов'язкою називалась Гандзя Голубка.

ЮНІ РОЗВІДНИКИ

Тих днів відбувались маневри Червоної Армії. «Червоні» й «сині» військові частини змагались між собою.

Ті змагання проходили поблизу великої дачі, де жило багато школярів.

Спостерігаючи маневри, двоє товаришів — Гарик Товстуха і Янко Гуркало — організували загін юних розвідників. Вони поділились на «червоних» і «синіх». «Червоними» командував Гарик, а «синіми» Янко. Часом обидва загони об'єднувались і якусь годину спільно марширували або рубали кропиву, маючи її за свого спільного ворога. Решту часу воювали.

Гарик і його товариші повзали непомітно між кущами, непорушно припадали до дерев, і тому Янко прозвав їх пластунами. Загін Янка пересвистувався, і пластуни теж не лишилися в боргу і прозвали своїх «ворогів» свистунами. Ці назви дітям навіть більше подобались.

Найстаршими серед юних розвідників були чотирнадцятилітні Гарик, Янко і Гандзя. Хлопці були командирами, а Гандзя посередником. Дівчина носила білу пов'язку. Вона вирішувала, який із загонів перемагає.

Гарик обіцяв своєму загонові показати бій між справжніми військовими частинами. Хлопчик довідався, що в ліску, який вони часто одвідували, мають зустрітись справжні «червоні» й «сині». Надзвичайно спритно він провів своїх розвідників у центр ліска непоміченими.

Юні «червоні» розвідники, чи то пластуни, взяли з собою Гандзю.

Поки Янко шукав своїх «противників», ті перебували на місці жорстокого «бою» між «червоними» й «синіми».

Незабаром загін Гарика опинився під кулеметним та гарматним вогнем. Юні розвідники пильно прислухались до стрілянини. На них наскочила група «синіх» бійців. Вони гукнули, щоб діти одійшли в сторону.

Протягом двох годин тривав бій. Та ось «сині», маючи кількісну перевагу, відбили атаку «червоних» і самі перейшли в наступ. Лінія бою вийшла з лісу в поле.

Загін Гарика поспішив на околицю лісу, щоб відтіля спостерігати бій.

Юні розвідники зійшли на насип, що відділяв ліс од поля.

Поблизу, за кущами, виднілись два трактори, а за півкілометра далі рухалась колона «синіх».

В цей час над лісом загудів літак. Але раптом мотор змовк, і літак, плануючи, почав знижуватись. Ще хвилина, і він сів поблизу Гарикового загону.

ЛІТАК У НЕБЕЗПЕЦІ

На крилах літака виднілись червоні смуги.

Діти стрімголов помчали до місця посадки і одразу оточили похмурого пілота, який вискочив з кабіни на землю. За ним виліз командир літака. Гандзя та Гарик пізнали його — це був інструктор аероклубу, льотчик Кучерявий. Останній також пізнав дітей.

— Ви тут чого? — спитав Кучерявий.

— На дачі… — відповіла Гандзя.

Льотчик оглянувся навколо і спитав, чи близько «сині». Діти докладно розповіли, що знали про «синіх»: найближчий пост у ліску, за деревами.

Кучерявий, нахмурившись, поглядав на свій літак.

— Як же далі летіти? — промовив він сам до себе.

— Заберуть у полон, — не менш похмуро пробурмотів його товариш. — Хоч би кілька літрів… тоді б дотягли.

— У вас бензину не вистачило? — догадалась Гандзя.

— Еге… Що ж його робити? — питаючись самого себе, промовив Кучерявий.

Несподівана посадка в тилу «противника» означала для них полон. Сповнені гніву й досади, льотчики нахмурились.

В цей час на узліссі з'явилось кілька хлопчиків.

— Хто це? — спитав льотчик.

— Це Янко із своїм загоном. Ми в маневри граємось, — пояснив Гарик. — Ми «червоні», а вони «сині».

Свистуни нерішуче стояли між деревами. Вони рушили б у наступ на своїх противників, коли б не справжній літак з червоними смугами.

Поки Янко, очевидно, радився з товаришами, Гандзя підійшла до Кучерявого й сказала:

— Ось тут недалеко, за кущами, два великих трактори. Це радгоспівські трактори. У них мусить бути бензин для розпалу.

Кучерявий глянув на свого товариша.

Ця дівчинка каже діло, — промовив він. — Ану, дітвора, бігцем до трактористів по бензин.

НЕСПОДІВАНИЙ НАСТУП

Половина пластунів мигнула п'ятками й понеслась за тракторами. Обидва льотчики рушили теж туди.

Янко догадувався, що літак зробив вимушену посадку. Один з його розвідників близько підійшов до літака. Він чув розмову між «червоними». Розвідник повернувся й повідомив свого командира, в чім справа.