У Янка відразу блиснула думка: захопити літак «червоних».
— За-гін, слу-хай! — скомандував хлопець своїм розвідникам. — До бою при-го-туйся! В атаку!
Із свистом і криком «ура» свистуни рушили в атаку на літак і його охоронців.
Гарик не розгубився. Хоч з ним лишилась тільки половина загону, хлопець вирішив з усіх сил захищати «червоний» літак.
— Хлопці, в контратаку! За мною! — і він кинувся назустріч Янкові.
Гарикові бійці помчали за своїм командиром.
Кучерявий, зачувши галас дітвори, оглянувся, на секунду зупинився і, усміхнувшись, пішов далі, поспішаючи до тракторів. Йому назустріч полем повз трактор. Юні розвідники, ідучи поруч трактора, одхекувались після швидкого бігу. Але, побачивши напад свистунів на їх загін, вони стрепенулись і кар'єром помчали на допомогу товаришам.
Янко розумів, що він із своїми свистунами літака не затримає, бо там дорослі бійці. Хлопець гукнув найбистрішого свого розвідника і наказав йому негайно повідомити «синіх» про літак.
Гандзя стояла серед юних розвідників і виконувала обов'язки посередника, гукаючи, хто мусить падати вбитим чи пораненим. Але розохочені бійці не слухали її.
В ПОВІТРЯ
Пілот зупинив трактор і пояснив трактористові, в чім справа. Тракторист віддав льотчикам два невеликих бідони з бензином. Кучерявий і його товариш, поспішаючи, понесли бідони до літака. А там, за сто кроків від літака, Гандзя, Янко і Гарик розбороняли своїх надто запальних бійців, що готові були перейти до справжньої бійки.
— Це маневри, а не війна, — обурювалась Гандзя, — ви мусите слухати посередника.
Янко вимагав, щоб його визнали переможцем, бо він розшукав загін Гарика і перший напав. Гарик заперечував. Він доводив, що пластуни подали допомогу літакові й захистили його.
— Це ще невідомо, — заявив Янко, — зараз наспіють «сині» й заберуть літак у полон.
— Вони не догадаються, що тут літак «червоних», — відповів Гарик.
— Вже послано повідомлення, — похвалився Янко.
— А ти знаєш, хто керує літаком? — схвильовано спитала Гандзя і сама відповіла: — Товариш Кучерявий.
Янко розгублено подивився на дівчинку. Всі діти знали льотчика Кучерявого. Він уславився як друг юних авіаторів, авіамоделістів, планеристів, повітроплавців.
Свистуни понасуплювались, почувши, кого вони допомагають забрати в полон. Вони не хотіли вчинити неприємності Кучерявому.
— Я зараз побіжу, скажу, що це літак «синіх», хвилюючись, промовив Янко.
— Ходім краще до Кучерявого, — запропонувала Гандзя, — нехай він порадить, що робити.
Усім натовпом вони побігли до літака. Гарик, захлинаючись словами, сказав Кучерявому про вчинок Янка.
Льотчик суворо глянув на Янка, але, побачивши його надзвичайно схвильованим, простяг хлопчикові руку.
— Ти правильно зробив, коли ти «синій», — сказав Кучерявий. — А нас все одно не спіймають.
В цей час з лісу показалось кілька озброєних гвинтівками червоноармійців. Це йшли «сині».
Кучерявий кинув геть бідон і швидко поліз у кабіну. Його товариш уже запускав мотор.
— Гандзю, — гукнув льотчик, — сідай сюди. Тебе в нагороду прокатаю. Ти — наша рятівниця.
Подавши руку, він втягнув дівчинку в літак.
— До побачення, діти! — гукнув Кучерявий. Мотор загудів і заглушив його голос.
В цей час червоноармійці наблизились до літака і передній уже вхопився за його хвіст. Але машина рушила з місця, і колеса покотились по полю, підскакуючи на горбках. Через півхвилини літак летів високо в повітрі.
ШТАБ
Зробивши коло над аеродромом, літак-розвідувач пішов на посадку. Він торкнувся колесами землі, стукнувся костилем і, прокотившись з сотню кроків, зупинився.
З літака вийшли Кучерявий, його помічник і дівчинка.
— Кого це Кучерявий привіз? — спитав хтось на аеродромі.
До Кучерявого підійшов командир авіазагону.
— Товариш командир, — рапортував льотчик, — мав вимушену посадку на території «синіх». Врятувався завдяки кмітливості цієї піонерки — Гандзі Голубки.
Кучерявий розповів про історію свого рятування від полону.
Командир глянув на дівчинку й потис їй руку.
Викликавши автомобіль, він посадив з собою Гандзю й Кучерявого і наказав їхати до штабу бригади. Він хотів показати дівчинку командирові бригади і розповісти про подію з Кучерявим.
Штаб «червоної» авіабригади перебував поблизу в селі. В зв'язку з наступом «синіх» командир бригади та начальник штабу були дуже заклопотані. Все ж вони приділили кілька хвилин Гандзі й вислухали розповідь Кучерявого.