Выбрать главу

За два тижні отаких щонічних «вахт» він уві сні одержав аванс і обіцянку премії наприкінці місяця. Сподіваючись поспати бодай трохи нормально, Назар спробував лягти на годину раніше, але й це не допомогло. Після нічної зміни він (уві сні) цілісіньку годину дописував до цехової стіннівки. Ще б місяць тому Назар з упевненістю сказав, що таке йому навіть приснитися не може, А як привиділось, що на його верстаті з'явився вимпел кращого токаря, Назар дико закричав уві сні і прокинувся весь спітнілий.

Так, певно, й пропала б людина, але сусідка тітка Фрося підказала:

—До гомеопата йди, Назаре, вони усіх лікують.

І правда, вислухав Назара гомеопат.

—Наша наука, — каже, — лікує подібне подібним. За принципом «клин клином...» Так що призначаю вам сумлінну працю. Але спочатку у малих дозах.

Назар почав нове життя. Попервах скоротив перекури і різець заточив як слід, Трохи відпустило.

Нічний вимпел з верстата кудись зник. Далі — більше. Вдень Назар нову оснастку для люнета придумав, а вночі приснилось йому, що він у інструментальні з Петром Трикачем півлітруху тяпнув. І пішло. Сон покращав, марення зникли. Ранком Назар вставав свіженький, мов парниковий огірок, і — на завод, у цех, на лікування. Здоров'я — над усе. Одне погано — народу біля верстата юрмиться… Усякі там хронометристи, кореспонденти, ґави... Збивають з лікувального режиму. Тут ще майстер відірвав.

— У тебе, Назаре, — питає, — хвороба не заразна?

Назар, не відриваючи очей від ноніуса, відшив:

— Хронік я, заспокойся.

— Шкода, — зітхнув майстер,— бо ж квартальний завалюємо.

○ ○ ○

ДЛЯ ДОМУ, ДЛЯ СІМ’Ї

— Друзі! Ми з вами в салоні нових фасонів одягу, які підготував до весняно-літнього сезону наш Будинок моделей.

Тетяна демонструє спортивну модель, основний компонент якої — футболка. Зверніть увагу на малюнок тканини. Він відтворює календар ігор першого кола чемпіонату країни. Гарантуємо, що у цій футболці жінки стануть набагато привабливішими. Чоловіки будуть просто не в змозі від них відірватись. Крім того, придбавши її, ви через кілька місяців можете розраховувати на обнову: футболку з календарем другого кола чемпіонату,

Світлана знайомить вас з вечірньою сукнею для жінок середнього віку. Декому може здатись, що це халат. Не дивуйтесь, це справді халат. Звичайно, в ньому у театр не підеш, Але хіба жінка середнього віку так вже часто виривається до театру? Отже, саме халат і є її повсякденною вечірньою сукнею. Вечірній ансамбль доповнює парасолька з масивною ручкою з твердих порід дерева. Гадаю, жінки оцінять переваги цієї парасольки під час злив, а також, у дні авансу, получки і ювілеїв колег чоловіків.

Нову модель для відпочинку, під час якої жінки мають бути особливо .елегантними, демонструє Катя. Зверніть увагу на збільшені накладні кишені. У праву входить три кілограми картоплі, у ліву — два кілограми огірків. У нагрудній кишені вміщується кілограм яблук. Гадаю, думка модельєрів зрозуміла — руки жінки н а курорті мають бути вільними.

І, нарешті, окраса сезону, весільний комплект «Господарочка» — останнє досягнення нашого Будинку моделей. Не секрет, що весільне вбрання використовується один, максимум три рази в житті. Тому ми пропонуємо універсальний варіант весільного вбрання, який легко трансформується у звичайний повсякденний одяг. Фата стає симпатичним фартушком. Штучні квіти легко відстібуються від каркаса, на якому закріплені,— і це вже елегантні хромовані ополоники. Подивіться, як швидко перетворюється Оксана із романтичної чарівної нареченої у звичайну домашню господарку.

Думається, що запропоновані моделі, порадують не тільки жінок, але й наших чоловіків, яких треба берегти, незважаючи ні на які зигзаги моди.

○ ○ ○

ОТЕЛЛО

Клацнув замок і на порозі став господар квартири, артист місцевого драмтеатру Ігор Іванович Гринюк. Очі його бігали, а пухка щока сіпалась, як відірвана лапка стоноги.

— Ну, звичайно! — сказав він, грюкнувши дверима. — Тільки-но чоловік за поріг, як у квартирі об'явився гарненький молодик.

— Який молодик, Ігоре! — сплеснула в долоні дружина Клава. — Це довгожданий сантехнік.

— Мене не обходить його фах, — спалахнув Ігор Іванович, скидаючи піджак. — Я застав вас на місці злочину.

— Злочину?! — змінилась на обличчі дружина. — Ти б радів, що до нас нарешті прийшов сантехнік.