Выбрать главу

Рассел починає сміятися.

— Квінн, мати вже мені зателефонувала. Десять хвилин тому. Як тільки ти вийшла з її дому.

— Справді?

— Вона боїться, що тебе перехопить якась інша сім’я. Хоче, щоб ти почала працювати якомога скоріше.

3

На пакування речей мені вистачає десяти хвилин. Я не обтяжена зайвим барахлом — маю лише найнеобхідніший одяг, туалетне причандалля та Біблію. Рассел дає мені вживану валізу, щоб я не носила всі свої пожитки в пластиковому пакеті для сміття. Сусідки по квартирі в «Тихій гавані» влаштовують невеличку сумну прощальну вечірку з китайською їжею на виніс і листовим пирогом ShopRite. І ось усього за три дні після співбесіди я залишаю Філадельфію і повертаюсь у Казкову країну, щоб почати нове життя в ролі няні.

Якщо в Теда Максвелла ще залишаються побоювання стосовно мого наймання, він докладає величезних зусиль, щоб їх приховати. Вони з Тедді зустрічають мене на залізничній станції. Хлопчик тримає букет жовтих маргариток.

— Це я їх вибирав, — каже він, — а тато купив.

Його батько рішуче забирає в мене валізу й несе її в машину, а дорогою додому вони влаштовують мені невеличку екскурсію околицями, показуючи піцерію, книгарню і слід від старої залізниці, дуже популярний серед бігунів і велосипедистів. Від колишнього Теда Максвелла — неусмішливого інженера, який допитувався в мене про іноземні мови й поїздки за кордон, — не лишилося й сліду. Новий Тед Максвелл веселий і невимушений («Будь ласка, називай мене Тед!»), і навіть його одяг здається зовсім простим. Футболка «Барселона», старомодні джинси й кросівки New Balance 995 у бездоганному стані.

Пізніше того ж дня Керолайн допомагає мені розпаковувати речі й облаштовуватися в котеджі. Я запитую про раптову метаморфозу Теда, і жінка сміється:

— Я ж казала, що він погодиться. Він бачить, що ти дуже подобаєшся Тедді. Більше від усіх, з ким ми розмовляли. Це рішення нам було найлегше прийняти.

Ми вечеряємо всі разом на задньому дворі у внутрішньому дворику, викладеному плиткою. Тед готує свою фірмову печеню з креветок і морських гребінців, Керолайн подає домашній охолоджений чай, а Тедді гасає навколо по траві, немов дервіш, і досі ошелешений тим, що я тепер житиму в них цілодобово, щодня, все літо.

— Я не можу в це повірити, я не можу в це повірити! — вигукує він і падає на галявину, щасливий до нестями.

— Я теж не можу в це повірити, — кажу йому. — Я дуже рада тут бути.

Ми ще не дійшли до десерту, а вони зробили все, щоб я відчула себе членом їхньої родини. Керолайн і Тед демонструють ніжну й невимушену прихильність. Вони закінчують речення одне одного, беруть їжу з тарілок одне одного і навперебій розповідають мені чарівно-казкову історію про те, як вони років із п’ятнадцять тому познайомились у книгарні Barnes and Noble в Лінкольн-центрі. Посеред розповіді рука Теда несамохіть тягнеться до коліна дружини, а вона кладе свою долоню зверху, переплітаючи пальці.

Навіть їхні розбіжності кумедні й чарівні. Якоїсь миті під час вечері Тедді повідомляє, що йому треба до вбиральні. Я підводжусь, щоб піти разом із ним, але малий заперечливо махає мені рукою.

— Мені п’ять років, — нагадує він. — Вбиральня — це приватне місце.

— От молодець, — каже Тед. — Не забудь помити руки.

Я повертаюсь на своє місце, почуваючись по-дурному, але Керолайн заспокоює мене.

— У Тедді новий період. Він відстоює свою незалежність.

— І перебування поза межами в’язниці, — додає Тед.

Керолайн явно роздратована цією шпилькою. Я не розумію, що це означає, тому вона пояснює:

— Кілька місяців тому в нас трапився інцидент. Тедді випендрювався перед кількома дітьми. Я маю на увазі, що він оголявся перед ними. Типова поведінка маленького хлопчика, але для мене це було щось нове, тож, імовірно, викликало надмірну реакцію.

Тед засміявся:

— Ти могла б це назвати сексуальним насиллям.

— Якби він був дорослим чоловіком, це було б сексуальне насилля. Саме це я й мала на увазі, Теде. — Керолайн знову повернулася до мене. — Однак я згодна, що мала б трохи ретельніше добирати слова.

— Хлопчик не вміє навіть шнурки на черевиках зав’язати, — каже Тед, — а вже став сексуальним маніяком.

Керолайн перебільшено демонстративно знімає чоловікову руку зі свого коліна.

— Головне в тому, що Тедді засвоїв урок. Інтимні місця — це інтимні місця. Ми не показуємо їх незнайомцям. А потім ми пояснимо йому, що таке згода і що таке недоречний доторк, бо для нього важливо розуміти ці речі.