Соляний пістолет — зброя, що розбризкує підсолену воду на далеку відстань. Дієвий засіб для протидії привидам Першого Типу. Часто трапляється на озброєнні у великих агенцій.
Спектр — найпоширеніший різновид привида Другого Типу. Завжди має чіткий прояв — ніби особа, яку він відтворює, жива або тільки-но померла. Не такий легкий і ніжний, як Примара, однак подібний до неї за своєю поведінкою. Часто з’являється, щоб довершити справу, розпочату за життя, скажімо, відкрити таємницю або виправити помилку. Деякі Спектри дуже агресивні й жадають контакту з людьми. Таких привидів слід позбуватися за будь-яку ціну.
Срібло — важливий засіб захисту проти привидів. Звичайні люди часто носять срібні амулети; співробітники агенцій оздоблюють сріблом свої рапіри, а також виготовляють із нього печатки.
Страх— відчуття раптової тривоги, що супроводжує прояв привида. Часто з’являється разом із холодом, смородом та болем.
Талант— здібність бачити, чути або відчувати якимось іншим чином присутність привида. Багато дітей (хоч і не всі) народжуються з певним рівнем Таланту, який занепадає з віком (хоч і зберігається в поодиноких дорослих). Діти з добре розвинутим Талантом вступають до нічної варти, з високорозви- нутим — працюють в агенціях. Три найголовніші різновиди Таланту—дотик, зір і слух.
Тінь — найпоширеніша форма привида Першого Типу. Як і Спектри, Тіні мають чіткий прояв, однак нагадують Примар своєю легкістю (проте не такі небезпечно хитрі). Зазвичай Тіні не зважають на присутність людей і мають усталену схему поведінки. Відтворюють почупя жалю і втрати, зрідка — гніву або чогось іще сильнішого. Завжди прибирають людську подобу.
Том-Тіньовик — усталена в Лондоні назва Причаєного, що з’являється на дверях, в арках або алеях. Один із тилових міських привидів.
Торговець артефактами — особа, що розшукує Джерела та інші психологічні артефакти для продажу їх на чорному ринку.
Третій Тип — надзвичайно рідкісний різновид привидів. Уперше описаний Марісою Фіттес, і відомості про нього досі вкрай суперечливі. За деякими даними, привиди цього різновиду здатні повноцінно спілкуватися з людьми.
Фантом — те саме, що привид.
Холод — різке падіння температури, що свідчить про близьке місцезнаходження привида. Один із чотирьох головних індикаторів прояву (разом з болем, смородом та страхом). Холод може поширюватись досить далеко або концентруватись у так званих «холодних місцях».
Холодна Діва — сірий туманний привид Першого Типу у вигляді жінки в старомодній сукні, що з’являється на далекій відстані від людини. Холодні Діви часто випромінюють сильне почупя смутку та болю, проте нечасто підходять близько до живих людей.
Хрест — позначка на дверях будинку з привидами, що закликає перехожих уникати цього місця.
Джонатан Страуд (Jonathan Stroud) — відомий британський письменник, що пише у жанрі дитячого та підліткового фентезі. Його книжкові серії «Бартімеус» та «Агенція "Локвуд & К°"» завоювали серця мільйонів читачів нашої планети.
Народився він 27 жовтня 1970 року у Бедфорді (Велика Британія). Коли йому виповнилося 6 років. їхня сім’я
переїхала у Сент-Олбанс. що біля Лондона, де він і зростав. Джонатан ще змалечку любив писати оповідання і малювати. Протягом довгого часу малювання його захоплювало так само сильно. як і писання. З семи до дев'яти років хлопчик часто хворів, через що йому доводилося залишатися у лікарні чи вдома. Щоб не нудьгувати, маленький Джонатан багато читав. Найбільше йому подобалися оповідання про фантастичні пригоди, бо такі історії давали змогу відволіктися від того, що відбувалося довкола. Саме тоді він полюбив фентезі.
У шкільні роки Джонатан пише оповідання, малює, створює комікси, ігрові книги, настільні ігри, а пізніше — поезію та п’єси. З часом хлопець дедалі більше цікавиться творчістю інших. Так він вирішив вивчати англійську літературу у Йоркському університеті. По закінченні навчання Джонатан Страуд отримав посаду редактора у лондонському «Walker Books» і почав вивчати й редагувати дитячі книжки, не полишаючи власної творчості. Там він створив кілька книжок з головоломками для «Walker» і почав писати роман. Згодом перейшов у видавництво «Kingfisher Publications», де працював редактором дитячої науково- популярної літератури. Коли 1999 року був опублікований «Похований вогонь», автор зрозумів, що знайшов саме те, чим бажає займатися надалі.