Іще одна важлива пропозиція стосується розширення Податкового заліку за зароблений дохід, тобто субсидії, виплачуваної в Сполучених Штатах працівникам із низькими доходами. Цей податковий залік нині зазнає двох основних обмежень. По-перше, на нього не мають права безробітні; для того, щоб забезпечити мотивацію до роботи, ця допомога виплачується лише тим людям, які заробляють свій дохід. По-друге, цю програму загалом складено у вигляді допомоги на утримання дитини. Станом на 2013 рік батько-одинак чи мати-одиначка з трьома та більше дітьми могли отримувати десь максимум 6 тисяч доларів щорічно, тимчасом як бездітний працівник міг отримувати лише 487 доларів, тобто близько 40 доларів на місяць. Адміністрація президента Обами вже запропонувала розширити дію цієї програми на бездітних працівників, хоча максимальна щорічна сума допомоги все одно становитиме для них лише 1 тисячу доларів. Для перетворення Податкового заліку на реалістичний і життєздатний варіант вирішення проблеми дію цієї програми знадобиться розширити й на тих, хто не в змозі знайти роботу, а це, фактично, означатиме перетворення цієї програми на гарантований дохід. За будь-яких обставин найближчі перспективи розширення Податкового заліку за зароблений дохід виглядають песимістично, бо республіканці в Конгресі Сполучених Штатів висловили бажання навіть скоротити цю програму.
Якщо пристати на той аргумент, що з часом наша економіка ставатиме дедалі менш трудозатратною, то звідси логічно випливає, що нам слід змістити нашу систему оподаткування від праці до капіталу. На поточний момент широкі програми, приміром із догляду за літніми людьми, фінансуються здебільшого за рахунок оподаткування фонду заробітної плати, і ці податки припадають як на працівників, так і на працедавців. Таке оподаткування дає можливість підприємствам з високою часткою капіталу або технології «їхати на дурняк» і пожинати блага наших ринків та інституцій, водночас уникаючи свого обов’язку долучатися до фінансової підтримки програм, що критично важливі для суспільства загалом. Оскільки податковий тягар падає непропорційно на більш трудомісткі підприємства та галузі, то це сприятиме подальшому посиленню мотивації відмовлятися від людської праці на користь автоматизації скрізь, де це лише можливо. І в підсумку вся система може запросто стати нежиттєздатною. Натомість нам слід перейти до такої форми оподаткування, яка стягуватиме більше коштів з тих підприємств, які значною мірою покладаються на технологію і наймають відносно мало працівників. Нам зрештою доведеться відмовитися від тієї ідеї, що члени суспільства, які працюють, фінансують пенсіонерів та оплачують соціальні програми, а натомість узяти на озброєння те припущення, що все це фінансується всією нашою економікою загалом. Зрештою, темпи економічного зростання значно перевищили темпи створення робочих місць і підвищення зарплатні.
Якщо ці пропозиції видаються вам занадто амбітними, то в такому разі залишається ще один політичний рецепт — простий і зрозумілий. Зважаючи на всі ті тенденції, що ми їх розглянули на сторінках цієї книги, видається цілком очевидним, що зараз нам не слід розпочинати процес демонтажу тієї системи соціального забезпечення, яку наразі ми маємо. Й узагалі: якщо колись і з’явиться слушний час скасувати ті програми, на які покладаються найвразливіші прошарки населення нашої країни, не замінивши їх життєздатними альтернативними програмами, то немає жодних сумнівів, що такий час іще не настав.
Політична атмосфера в Сполучених Штатах стала такою нездоровою та суперечливою, що консенсус навіть з найзагальніших питань економічної політики видається практично неможливим. З огляду на цю обставину, можна легко відмахнутися від будь-якої дискусії про радикальніші методи державного втручання на кшталт гарантованого доходу як від абсолютно безглуздої й непотрібної. Тому існує цілком зрозуміла спокуса зосередитися на дрібніших, можливо — більш реалістичних політичних кроках, що дадуть змогу «понадкусувати» краєчки наших проблем, але відсунуть будь-які дискусії про серйозніші виклики до якогось невизначеного моменту в майбутньому.