— Ти тут зі страху перед дурдомом.
— Ні. Через помилкове явлення. Я вірю, бо сам бачив.
— Поль, чи вступають у монастир через невіру?
— Невіруючий у монастирі?
— Так.
— Існують люди, котрі сумніваються все життя. Чи варто одразу називати це невірою?
— Кажи до мене простіше. Я звичайна дантистка.
— Я також звичайнісінька людина. До того у мене болить зуб мудрості. — Він торкнувся щоки.
— Тут темно, я не побачу.
— І не треба, я знаю, що зі мною. Тиск мозку на душу защемив нерв.
— Я пішла спати.
Жульєн був на суботній нараді в диякона. Марія навідалася до містечка.
Вона задихалася від шепоту, притишених голосів у монастирі. Вона втомилася прослизати вздовж коридорів. Вона втратила надію нормально поговорити із Жульєном. Вона не вірила в його несподіване покликання. Коли б щось таке трапилося, він зазнав би явлення. Але в потоці буденщини? Із студента-соціолога — в ченці? Від читання побожних книжок не стають святими. Нісенітниці, після канікул він повернеться до Парижа, і в шинку на Сорбоннській площі вихвалятиметься: «Я досліджував „альтернативні спільноти“». — Маріїн батько вважав Жульєна диваком: «Він стане або науковцем, або клошаром. Милий, симпатичний, але цілком позбавлений характеру. Ви добре підібралися: він не вміє жити, ти не вмієш жити без нього. І що ти в ньому бачиш?»
Жульєн був у неї першим. По-жіночому делікатний і по-чоловічому розумний. Пізніше були інші, короткі пригоди, щоб переконатися в тому, чим насправді є секс. Вони закінчувалися вдаваними оргазмами. Добре їй було тільки із Жульєном.
За п’ятнадцять хвилин Марія обійшла середньовічне містечко. Зазирнула до ресторану.
— Доброго дня, панянко, — гукнув її літній чоловік, який стояв біля контуару.
— А-а-а, це ви! — втішилася вона. — Доброго дня. Чи можу я запросити вас на пиво, щоб віддячити за те, що підвезли?
— Вдалі відвідини? — Він звільнив їй місце, відсунувши порожні склянки.
— Тут дуже гарно.
— Жульєн певно втішився візитові.
— А ви непогано орієнтуєтеся. У провінції нічого не можна приховати?
— На жаль, можна, і то настільки добре, що іноді слідство триває роками. Прошу вибачити, я не представився. Комісар Карден.
— У такій спокійній місцині ви небагато маєте роботи, авжеж? — ввічливо запитала Марія. Вона міркувала над тим, чи буде ще до вечора потяг у Тулузу.
— Для парижанки один труп — це небагато? — Карден попивав пиво.
— Який труп?
— Убитої дівчини. Її знайшли на узгір’ї, під муром, два тижні тому. Вам про це не розповідали в монастирі?
— Це жахливо, — вигукнула Марія.
— Жодних слідів. Задушена. Невідомо, ким вона була, ніхто не бачив її в цих околицях.
— Скільки їй було років?
— Приблизно шістнадцять-вісімнадцять.
— Зовсім нічого не відомо?
Карден глянув на сполотнілу Марію.
— Я злякав вас. Прошу випити, тепер я запрошую.
— Ні-ні, — запротестувала вона, може, занадто голосно. — Я повинна йти. Сьогодні виїжджаю.
Жульєн чекав біля мікроавтобуса.
— Я попрощалася з усіма. Можемо їхати.
Він кермував обережно, аби не впасти з гірського шляху.
— Чому ти нічого не сказав мені про ту убиту дівчину?
— Навіщо було говорити? Лякати тебе?
— Застерегти. Ви що, тримаєте це в таємниці?
— Збожеволіла? Її знайшли за муром. Поза стінами монастиря відбувається безліч речей. Ти ніколи не переймалася кримінальною хронікою. — Він долав Маріїні докори так само легко, як повороти.
— Досі нікого не вбивали під стінами мого будинку.
— Не гарячкуй. Агресія є наслідком приручення людини.
— Ти ніколи не думав про ту дівчину? Отче наш — і з голови геть?
— Міркував. Шістнадцять років мають індуські боги. Потім починається помирання.
Вони доїхали до вокзалу.
— Жульєне, що з тобою діється?! Поряд із монастирем знаходять покійника. А ти мені казочки оповідаєш.
— А чого б ти хотіла? Морального осуду вбивці? Та дівчина не має імені, нічого. На узгір’ї знайшли мертве тіло.
— Досконалий злочин чи досконала байдужість?
— Я не вірю в досконалість. Порівняно з людьми тільки Бог досконалий. — Жульєн загальмував.
— Ти навіть у Бога не віриш. — Марія хряснула дверима.
Вони не прощалися. Мусили б сказати одне одному «до побачення». До побачення коли? Марія не питала. Вона поцілувала його в щоку.