— Кого ж?
— Брата дружини. Він в Закарпатті відпочивав. З Магадана приїхав.
— Магадан далеко, це вірно. Але ми й це можемо перевірити. Прізвище, місце роботи брата вашої дружини?
— Я не розумію, що ви від мене хочете! — підхопився Феофанов. — Мої зустрічі з родичами не загрожують, здається, державній безпеці!
— Можливо. Незрозуміло, правда, як це Морозой вашим приятелем, а потім уже І братом дружини.
— Про Морозова я збрехав, якщо хочете. Але чому брат моєї дружини не міг бути моїм приятелем одночасно — не розумію. їй-богу, не розумію!
— Все можливо, коли людина говорить правду. А вй, пробачте, брешете і про Морозова, і про брата дружини, і про те, що пішли з будинку відпочинку за півтори години до підйому. Ви тут взагалі не ночували!
По тому, як Феофанов заворушив бровами і засовався на стільці, Карпенко зрозумів, що він вгадав. Треба було лише вияснити, коли Феофанов поїхав: вчора вдень, ввечері, чи лише вночі, чи на світанку? Це було дуже важливо.
— Куди ви поїхали вчора?
— В Стопачі попутним таксі.
— О котрій годині?
— Ввечері.
— Ви їхали один?
— Тобто, як один! Я ж сказав, що машина була попутною, отже в ній були й інші пасажири, — в'їдливо сказав Феофанов.
— А серед пасажирів не було ваших знайомих або родичів? — Жартувати зволите?
— Ні, я запитую серйозно.
— Не було.
— І останнє питання. — Карпенко звівся, подивився прямо в очі Феофанову. — У кого ви були в Стопачах і що робили в цю ніч?
— Вас це дуже цікавить?
— Так.
— В баби! Повідомити деталі?
— Ви!..
— Що?! — підхопився той.
— Сидіти! — різко наказав Карпенко. — Як вам не сором. Ви прекрасно розумієте, про що вас запитують, а замість прямої відповіді хочете відкупитись низькопробними побрехеньками. Тут нікого не цікавлять ваші любовні пригоди. Нам треба знати, де ви були цієї ночі. Адреса вашої знайомої?
Феофанов мовчав. Карпенко пройшовся по кімнаті.
— Ось що, Феофанов, — присів він на край столу, — я серйозно попереджую, що рано чи пізно ми все про вас довідаємось самі, але у ваших інтересах, щоб ми дізналися про це від вас і до того ж якнайскоріше. Ви мене зрозуміли?
— Повірте мені, я ні в чому не винен! — раптом якось плаксиво заговорив Феофанов, звертаючись до Карпенка. — Клянусь щастям своїх дітей, я нічого протизаконного не робив. Я…
— Адреса і прізвище вашої знайомої? — перебив його Карпенко.
— Стефанія Грель, тридцяти років, Стопачі, вулиця Привокзальна, 86. Учителька.
— Оце повна відповідь, — посміхнувся Карпенко. — Більше нічого істотного про свої нічні походеньки додати не хочете?
Карпенко підійшов до Лоська і щось йому тихо сказав. Той швидко вийшов.
— Ось що, Феофанов, — Карпенко повернувся до столу. — Ми вирішили все ж затримати вас на кілька годин, доки не виясниться одна обставина. Я домовився з головним лікарем і вам тут дадуть окрему кімнату. З вами піде ось цей товариш, — кивнув Ігор на співробітника, що зайшов до кабінету.
— Коли Феофанов в супроводі співробітника райвідділу пішов, Карпенко розстебнув верхнього ґудзика сорочки і витер хустиною обличчя та шию. Сівши на канапу, жестом запросив Лоська, показуючи на місце біля себе.
— Що у нас виходить, Стасю? Парашутист вчора був у будинку відпочинку і тут з кимсь зустрічався. Цей «хтось» без сумніву має якийсь стосунок до будинку відпочинку: він або з тих, хто відпочиває, або з персоналу. Можна майже напевно сказати, що в Клуші парашутист не залишився. В невеликому селі кожен перехожий западає у очі, в будинку відпочинку — теж. Напевно він майнув кудись подалі, і я не маю сумніву, що вчора ж ввечері. Смерком в той же день з будинку відпочинку крадькома їздив у Стопачі й Феофанов. Коли його запитали, де він був, він почав брехати, викручуватись, плутати. Чи можна вважати, що Феофанов і є той «хтось», що з ним зустрівся в кущах парашутист? Чи можна вважати, що після зустрічі Феофанов супроводжував парашутиста кудись в Стопачі? Мені здається, що не лише можна, але й слід так думати. Тепер, хто така Стефанія Грель? Про неї Феофанов без сумніву сказав правду. Його коханка чи співучасниця? Треба негайно її допитати. Тільки обережно. Можливо, що Феофанов, передавши парашутиста кому слід, вже потім зайшов до цієї дами, щоб замести за собою сліди. Це теж треба вияснити. Маршрутне таксі, в якому начебто вчора ввечері їхав Феофанов, ішло з боку Вишгорода. Я пошлю Авер'янову шифровку, нехай займеться пошуками цієї машини. А ти підеш до Грель. Бери «газик» і давай відразу туди! Захопи з собою хлопців з райвідділу, прикордонника з собакою я вже відправив. Я залишуся поки що тут. Дивись, будь обережним. До Грель підеш сам, щоб не викликати в неї підозри.