Сурма заголосила протяжно, лунко, з баритональними хрипами – це корова ревла урочисто, славлячи, очевидно, цей пріоритет у рухомому живописі.
– Здорово! – мимоволі вигукнув і я, поділяючи щире захоплення тілистої корови червоної масті.
– Ще б пак! – не без гордості мовив бородань, чухаючи корову між рогами. – Я – за принципово нове мистецтво. За таке, скажімо, яке нічим не відрізнялося б від натури, яке було б адекватне натурі. Всі мріють про успіхи, про шедеври, про етапні вершини в творчості...
Він примружився, проте в щілинках повік не пригасли зіниці, що нагадували далекі зоряні галактики, а тільки свічення їхнє стало ще гостріше, набрало сатанинського виблиску.
– Мрію про час, коли оця корова, намальована на стіні, доїтиметься!
Задер голову, втупившись поглядом у стелю, і проказував у незбагненному трансі:
– Так, доїтиметься!.. І, можливо, навіть даватиме молока більше, ніж її живий прототип! Я мрію про той час і про таку силу мистецтва, себто свого рухомого живопису, коли намальована череда даватиме молоко й масло, сир і сметану.
– А також шкіру, шерсть, роги? – несміливо підказав я.
І, все ще перебуваючи в трансі, в стані ясновидющості й провісництва, бородань підхопив:
– Так, даватиме шкіру, шерсть і роги! Подвійна вигода від мистецтва – з одного боку, незаперечний естетичний вплив на людей, на їхні душі, а з другого боку, величезний економічний ефект.
– Значить, вівці...
– Вівці даватимуть руно! Каракуль! Шашлики! Модні жіночі кожушки!
– А намальовані кури...
– Біле дієтичне м’ясо! Яйця й перо! Вся Яблунівка спатиме на перинах!
– А коні...
– Згодом можна буде збудувати іподром. Ви знаєте, що таке кінні перегони? Ні, ви не знаєте, що таке кінні перегони. Ви вже навіть забули, що таке кінська ковбаса. Засади мого рухомого живопису здатні відновити кінське поголів’я в Яблунівці, повернути колгоспникам красу кінських перегонів і смак сухої кінської ковбаси.
– Прекрасна перспектива!– захоплено вигукнув я, переймаючись небуденною сміливістю мистецьких ідей, якими фонтанував бородатий художник біля корови червоної масті. – І, либонь, мінімальні затрати на корми? Затрати тільки на фарби та пензлі, еге?
– Такий метод рухомого живопису передбачає не затрати на корми, а затрати розуму, серця й таланту художника. Чим більше генія, дарованого матір’ю і рідною землею, вкладе майстер у своє творіння, тим помітнішими будуть його досягнення.
– Отже, чим більший талант – тим вищі надої молока?
– Більший мистецький талант прямо спричиняється до сортності колгоспної череди, до її продуктивності по м’ясу й молоку. У нездар та епігонів будуть найнижчі показники в районі. Нездари й епігони не вийдуть у маяки, до них не приїжджатимуть запозичувати передовий досвід, їхні портрети нічого не прикрашатимуть і їхні імена ніде не фігуруватимуть, а пам ять про них не збережеться в серцях вдячних і ситих нащадків. Таким чином, заохочуватимуться тільки справжні обдарування. Роль і значення індивідуальності в рухомому живописі зросте до небачених масштабів. І хай поки що малюють одиниці, об’єднані чи й не об’єднані в творчій спілці, домагаючись більшого чи меншого економічного ефекту. А в недалекому майбутньому – я вірю, я провіщаю! – всі народні маси піднімуться до свідомої художньої творчості, всі малюватимуть, дбаючи про великі естетичні і господарські результати. Дефіцит завтрашнього дня – це дефіцит на фарби та пензлі, бо свій хист пробуватиме старе й мале, скалічене й недуже. Будуть обмальовані стіни й стелі, дахи й димарі, тепловози й електровози. Знайдуться сміливці-авангардист?И, що прокладатимуть нові шляхи в новому мистецтві, щоб воно не стало рутинним, то вони в неземній своїй гордості малюватимуть на хмарах і небесах. Виникнуть школи й напрямки, групи й угрупування, та гору завжди триматиме реалістичний напрямок, який я закладаю вже сьогодні своєю працею у Яблунівці. Перемогу йому постійно забезпечуватиме девіз: сила рухомого живопису – у високих економічних показниках.
От що сказав би Хома Прищепа, наслухавшись таких речей? Мовляв, на словах – як на органах, а як до діла – ані гугу? Чи так: гомонів – поки й одубів? А чи так: ляскає, мов дурний батогом по воді, і дивиться, чи смуг не знати?