- Дуже вам вдячний,- коротко сказав він Айкі.- Нахабний гульвіса! Моя кімната якраз над кімнатою Розі. Після вечері я зразу піднімусь туди, заряджу рушницю і чекатиму. Якщо він з'явиться у мене в дворі, його повезуть звідти в кареті «швидкої допомоги», а не у весільнім екіпажі.
Знаючи, що Розі кілька годин буде в обіймах Морфея, а заздалегідь попереджений розлютований батько чекатиме із зброєю в руках, Айкі вважав, що його суперник близький до поразки.
Всю ніч, чергуючи в аптеці «Блакитне світло», він ждав, що от-от почує про трагедію, але ніхто не приходив.
О восьмій ранку його змінив інший аптекар, і Айкі поспішив до будинку місіс Рідл, щоб дізнатися, чим усе закінчилось. Але - о диво! - тільки-но він вийшов з аптеки, коли не хто інший, як Чанк Мак-Гоуен, зіскочивши з трамвая, побіг і схопив його за руку! Сяючи від щастя, Мак-Гоуен переможно всміхався.
- Мені пощастило,- сказав він, усміхаючись іще ширше, ніби вже потрапив у рай.- Розі вилізла на пожежну драбину вчасно, з точністю до секунди, і о дев'ятій годині й тридцять з чимось хвилин ми обвінчались у преподобного. Вона зараз в тій квартирі. Сьогодні вранці наділа блакитний халатик і смажила яєчню... Господи! Який я щасливий! Ти повинен колись прийти до нас, Айкі, ми будемо тобі раді. Я працюю недалеко від мосту і оце зараз лечу туди.
- А порошок?! - ледве вимовив Айкі.
- А, ті ліки, що ти мені дав! - сказав Чанк, ще ширше всміхаючись.- Ну, це було так. Сидячи вчора за вечерею у Рідлів і дивлячись на Розі, я сказав собі: «Чанк, якщо ти хочеш завоювати цю дівчину, роби це чесно, без ніякого шахрайства». Пакетик, який ти дав, лишився у мене в кишені. А потім я глянув, на того, хто ще був за столом, і подумав, що йому бракує відповідних почуттів до свого майбутнього зятя. Вибрав момент і висипав порошок у каву старому Рідлу, розумієш?