У судовій практиці виникли питання про те: а) як призначати покарання за сукупністю злочинів, якщо за обидва злочини призначено покарання у вигляді виправних робіт на певний строк з відрахуванням в доход держави, встановленого вироком, відсотку із заробітку засудженого; б) чи можливо поглинути меншим розміром відрахування в доход держави більший такий розмір, в) в якому співвідношенні підлягають стягненню різні відрахування при частковому складанні покарань.
Наприклад, особу було засуджено за ст. 185 ч. 1 КК до 1 року 6 місяців виправних робіт з відрахуванням в доход держави 10 % із заробітку і за ст. 125 ч. 1 КК до 1 року виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 15 % із заробітку.
Кримінальний кодекс України 1960 р. відповіді на дане питання не давав. Новий Кримінальний кодекс України даний недолік усунув. У ч. 2 ст. 72 КК вказано, що при призначенні за кількома злочинами покарання у виді виправних робіт складанню підлягають лише строки цих покарань. Розміри відрахувань із заробітку засудженого складанню не підлягають і обчислюються за кожним вироком самостійно. Між тим, у п. 13 постанови Пленуму вказано, що при призначенні виправних робіт за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) допускається поглинення, часткове або повне складання як строків виправних робіт, так і розмірів відрахувань у доход держави[50]. В.І. Тютюгін справедливо вказує на те, що наведене роз’яснення (Пленуму) суперечить вимогам закону, бо в ч. 2 ст. 72 КК сформульована недвозначна заборона на складання відрахувань із заробітку за сукупністю злочинів. Тому за ст. 70 КК складаються лише строки виправних робіт, а розміри відрахувань із заробітку засудженого обчислюється за кожний злочин окремо[51].
У зв’язку з цим, ми звертаємо увагу в даному випадку на два моменти.
По-перше, правила ст. 72 ч. 2 КК застосовуються судом тільки в тому випадку, якщо він застосував принципи повного або часткового складання покарання за сукупністю злочинів. В даному випадку, відповідно до вимог ч. 2 ст. 70 УК за сукупністю злочинів остаточно засудженому повинно бути призначено не більш 2 роки виправних робіт, оскільки згідно ч. 1 ст. 57 КК покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від 6 місяців до 2 років.
По-друге, якщо суд застосував принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, то строк покарання і розмір відрахувань даного виду покарання, може бути поглинений один іншим (п. 13 постанови Пленуму)[52].
В.І. Тютюгіним детально були проаналізовані різні співвідношення строків виправних робіт, а також розміри відрахувань із заробітку які впливають на суворість цих покарань.
1) У разі призначення за декілька злочинів виправних робіт на однакові строки і з однаковими відсотками відрахувань із заробітку вони є рівними за своєю суворістю. Тому в цих випадках складаються між собою лише строки покарання, а відсотки відрахувань із заробітку залишаються однаковими і незмінними для кожної частини складеного строку покарання. Якщо ж за таких самих умов виправні роботи призначені у максимальних строках за обидва злочини (два роки), то поглинаються як строки покарань, так й розміри відрахувань із заробітку.
2) У разі призначення за декілька злочинів виправних робіт на однакові строки, але з різними відсотками відрахувань із заробітку більш суворим слід визнавати покарання, яке поєднане з більш значним розміром відрахувань, встановлених судом. Тому у таких випадках можливе як складання, так й поглинення однакових за строками покарань… Якщо ж застосовується принцип складання, то кожній частині складених строків виправних робіт відповідає і свій відсоток відрахувань із заробітку.
3) У разі призначення за декілька злочинів виправних робіт на різні строки, але з однаковими відсотками відрахувань, більш суворим має визнаватися покарання, яке призначається на більш тривалий строк… Якщо ж застосовується принцип складання, то останнє здійснюється лише стосовно строків покарань, а відсотки відрахувань залишаються незмінними для кожної частини строку остаточно складеного покарання.
4) У разі призначення за декілька злочинів виправних робіт на різні строки і з різними відсотками відрахувань із заробітку в основу визначення того, яке з цих покарань є більш, а яке менш суворим, повинен, на наш погляд, бути покладений також строк покарання[53].
51
Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання, с. 279–280.
53
Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання, с. 281–282.