(підбігає до нього, нахиляється над ним, потім
сідає, кладе його голову собі на коліна,
вдивляється в неї й по хвилі тихо наспівує).
А-а, люлі, люлі!
Як засвищуть кулі, —
Заірже твій кінь.
Ти ж лежи тихенько,
Спи собі любенько,
Спи і одпочинь!..
Ходить вовк степами,
В’ється крук над нами, —
А тебе нема!
Тирса хай шепоче,
Що собі захоче, —
Я присплю сама…
А-а! а-а! а-а!..