Попросили Часника
Станцювати гопака —
Все тряслось на Часникові
До найменшого зубка.
Попросили Цибулину
Заспівати про калину…
У старого Гарбуза
Покотилася сльоза.
Тут утнув Барвінок штучку:
Він Ромашку взяв за ручку,
В коло вивів і пішов —
Не шкодує підошов.
Ходить боком, ще й з підскоком
Та моргає правим оком.
Ну до чого жвавий хлопчик
То стрибає, мов горобчик,
То ступа, як чорногуз…
Розсміявся сам Гарбуз.
І сказав: — Чудесне свято!
Див ми бачили багато.
Але, друзі, казка ця
Підійшла вже до кінця.
Щиро дякуєм за ласку
Тим, що слухали цю казку!
