КОЗІМО. Все це так, але ж солдати Карманьйоли були жандарми, які хоч і боролися пішими, але були суцільно закуті в залізо і тому здобули перемогу; звідси начебто випливає, що можна домогтися такого ж успіху, якщо відповідно озброїти піхоту.
ФАБРІЦІО. Ви б про це не думали, якби згадали все, що я вам говорив про римське озброєння; піхотинець, у якого на голові — залізний шолом, на грудях — лати і щит, а руки і ноги прикриті від ударів, може захиститися від них і прорвати ворожі ряди набагато краще, ніж спішений жандарм. Наведу свіжий приклад. Загін іспанської піхоти із Сицилії був відправлений на виручку Гонсальво, обложеного французами в Барлетті, і висадився на території королівства Неаполітанського. Назустріч йому виступив монсеньйор Добіньї зі своїми жандармами і близько 4000 німецької піхоти.
На початку бою німці піками прорвали ряди іспанської піхоти, але спритні іспанці, прикриваючись невеликими щитами, змішалися з німцями в рукопашному бою і вражали їх мечами; наслідком стало майже повне винищення ландскнехтів і перемога іспанців.
Всі знають, як гинули німці під Равенною. Причина була та сама: іспанці підійшли до німецької піхоті на відстань меча і знищили б її всю, якби німців не врятувала французька кіннота; проте іспанці, зімкнувши ряди, могли безпечно відступити. Тому я вважаю, що хороша піхота не тільки має витримати напад кінноти, але їй нема чого боятися і ворожої піхоти. Все це, як я не раз вже говорив, залежить від озброєння і від узгодження.
КОЗІМО. Скажіть все ж, як би ви її озброїли?
ФАБРІЦІО. Я взяв би почасти римську, почасти німецьку зброю і озброїв би половину піхоти за римським, а другу — за німецьким зразком. Якби з 6000 піхотинців у мене було 3000 з римськими щитами, 2000 пікінерів і 1000 фузилерів, цього було б достатньо. Я помістив би пікінерів або в голові батальйону, або з того боку, звідки загрожував б напад кінноти; солдати зі щитами і мечами стояли б позаду, щоб в потрібну хвилину підтримати списоносців і вирішити результат бою, як я покажу це далі. Думаю, що піхота, побудована таким чином, буде сильнішою за будь-яку іншу.
КОЗІМО. Тепер нам ясно все, що стосується піхоти, але щодо кінноти нам хотілося б знати, якому озброєнню для неї ви віддаєте перевагу, давньому чи сучасному?
ФАБРІЦІО. Думаю, що завдяки сідлу з лукою і стременами, яких раніше не знали, вершник в наш час міцніше сидить на коні, ніж у давнину. Його озброєння, по-моєму, теж краще, тож витримати натиск сучасного ескадрону, що обрушується на супротивника всією вагою, важче, ніж було зупинити античну кінноту.
При всьому тому я вважаю, що не слід надавати кінним військам більшого значення, ніж це було в давнину, тому що, як я вже говорив вам, вони в наш час дуже часто бували ганебно розбиті піхотою і завжди будуть розбиті, коли зустрінуться з піхотою, озброєної і побудованої за зразком, про який я вам розповідав.
Вірменський цар Тигран виставив проти римського війська під начальством Лукулла 150 000 кінноти, причому більшість так званих катафрактів були озброєні типу наших жандармів; у римлян же при 25 000 піхоти не було навіть 6000 вершників, тож Тигран, побачивши вороже військо, сказав: «Для посольства тут все-таки забагато вершників». Однак, коли справа дійшла до бою, Тигран був розбитий, а історик битви громить цих катафрактів, підкреслюючи їх повну безчинність, тому що забрала, суцільно закривали обличчя, не дозволяли їм бачити ворога і наносити йому удар, а тяжкість зброї не давала вершнику, який впав, можливості встати і пустити в справу свою силу.
Тому я вважаю, що народи і царі, які віддають перевагу кінноті перед піхотою, завжди будуть слабкими і приреченими, як ми це бачили в Італії наших днів, яку іноземці могли розграбувати, розорити і спустошити тільки тому, що вона нехтувала пішою міліцією, і вся її військова сила складалася з кінноти.
Кіннота, звичайно, потрібна, але все ж це не перша, а друга основа війська; вона необхідна і надзвичайно корисна для розвідки, набігів і спустошення ворожої країни, для раптової тривоги і нападу на противника (який через це повинен завжди бути в стані бойової готовності) і для перерви підвезення припасів. Коли ж справа доходить до рішучого польового бою, тобто до самої суті війни і цілі, заради якої взагалі створюються війська, кіннота годиться більше для переслідування розбитого противника, ніж для інших справ, і за своєю силою, звичайно, далеко відстає від піхоти.