Рис. 2
Примітка. Цей рисунок демонструє, яким чином треба шикуватися до бою при загрозі нападу з фланга (лівого)
Якщо батальйон, що рухається таким чином, має вишикуватися в бойовий порядок для відсічі ворога, то чинять так. Перший центуріон зі своїми 20 шеренгами зупиняється, другий продовжує рухатися, заходить вправо і теж зупиняється, дійшовши до флангу першої сотні, що нерухомо стоїть, порівнявшись з її центуріоном; третій сотник так само повертає вправо і рухається по флангу перших двох, поки не порівняється з двома іншими центуріонами; нарешті, четвертий центуріон знову-таки заходить вправо, йде уздовж правого флангу зупинених центурій, поки голова його сотні не вирівняється з іншими. Тоді він зупиняється; два центуріони негайно ж переходять з фронту колони в тил, і побудова батальйону в бойовий порядок, про який ми нещодавно говорили, закінчено. Веліти розсипаються по флангах, як я вам це вже показував, пояснюючи першу операцію. Перша побудова називається побудовою по рядах, друга — побудовою по центуріям.
Перший спосіб легший, другий — правильніше, зручніше і краще дозволяє пристосовуватися до обставин. У першому випадку все визначається кількістю, тому що замість 5 рядів поступово вишикуються 10, 20 і 40. Таким чином, ти не можеш протиставити ворогові фронт у 15, 25, 30 або 35 рядів, а підпорядкований кількості, яка вийде внаслідок подвоєння. Між іншим при окремих діях щодня трапляється, що на ворога треба кинути частину з 600 або 800 піхотинців; побудова по рядах в цьому випадку може внести безлад. Тому я віддаю перевагу другому способу, труднощі якого легко можуть бути усунені досвідом і постійним навчанням військ.
Повторюю ще раз: найнеобхідніше — це навчити солдат рівнянню в рядах і вмінню завжди зберігати порядок як на навчаннях, так і при швидкому марші, при наступах і відступах, які б не були труднощі місцевості. Люди, які виконують це як слід, — вже готові солдати і можуть вважати себе старими воїнами, навіть якщо вони ніколи не бачили ворога; навпаки, солдати, які не навчені цим діям, завжди повинні вважатися новобранцями, хоча б вони тисячу разів були на війні.
Я пояснив вам побудову для бою батальйону, який рухався в похідному порядку вузькими шеренгами. Уявіть собі тепер, що в батальйоні виник розлад через умови місцевості або розбиття ворогом. Негайно побудувати його знову — ось одночасно і безумовна необхідність, і труднощі, подолати які можна тільки знанням і досвідом, труднощі, які звертали на себе найпильнішу увагу древніх письменників. Необхідно дотримуватися двох вимог: перша — встановити в батальйонах якомога більше відмітних знаків, друга — привчити кожного солдата точно знати своє місце в ряду.
Наприклад, якщо він з початку служби був поставлений в другу шеренгу, він повинен стояти в ній завжди, до того ж навіть не тільки в тій самій шерензі, а неодмінно на тому ж місці; для цього і потрібні численні позначки, про які я щойно згадав. Прапор має настільки відрізнятися, щоб солдати могли відразу його розпізнати серед інших прапорів. Начальник батальйону і центуріони зобов’язані носити на шоломах різні і добре видні прикраси, але найважливіше — це упізнавати декуріонів; у древніх цьому надавалося таке значення, що на шоломі кожного декуріона був написаний його номер, і вони називалися перший, другий, третій, четвертий і т. д. Крім того, на щиті кожного солдата вказувався номер шеренги і його місце в ній.
Коли люди так зрозуміло позначені і звикли тримати стрій, легко миттєво відновити порядок навіть серед повного змішання. Як тільки позначиться місце прапора, центуріони і декуріони можуть на око визначити, де їм слід бути; вони стають, як їм належить, зліва і справа, дотримуючись потрібної відстані, а солдати, які вже знають правила і бачать позначки розрізнення начальників, відразу опиняються на своїх місцях. Так, нічого не варто знову збити будь-яку бочку, коли всі частини її позначені заздалегідь; якщо ж цього не зробити, то зібрати її неможливо. При старанності і частому тренуванні ці речі легко вивчити і засвоїти; коли вони вже засвоєні, важко їх забути, тому що старі солдати навчають молодих, і, таким чином, можна з часом ознайомити з військовою справою населення всієї країни.
Дуже важливо, крім того, навчити солдатів швидким поворотам так, щоб фланги і хвіст колони ставали її головою і, навпаки, голова перетворювалася на фланг або хвіст. Це зовсім легко — достатньо кожному повернутися по команді, і голова батальйону буде в тій стороні, куди солдат звернений обличчям.