Навколо Радарного піка міститься зона особливої секретності, яка добре охороняється. Насамперед після прибуття новачків у розташування Будівельного корпусу начальник бригади проводить інструктаж: категорично забороняється наближатися до околиць Піка, бо патрулям дозволено відкривати стрільбу на влучення без попередження.
Минулого тижня компанія з двох мисливців, з-поміж службовців Корпусу, переслідувала козулю до підніжжя Піка, не усвідомлюючи, де вони перебувають. У результаті з вартової вишки на схилі пагорба по них було відкрито побіжний вогонь; на їхнє щастя, вони були недалеко від хащів, де й сховалися неушкодженими. Але один з переляку все-таки обмочив штани. Наступного дня під час загального шикування їм було оголошено сувору догану. Можливо, через цей інцидент керівництво бази і наказало Корпусу розчистити заборонену зону в лісі по периметру Піка. Те, що керівництво бази може видавати наряди на роботи Корпусу, свідчить про її високе становище у владній ієрархії.
Бай Мулінь узяв книжку й акуратно поклав під подушку, натомість дістав звідти кілька густо списаних аркушів рукопису і простягнув Веньцзє:
— Це проект листа, можеш подивитися, чи все гаразд?
— Подивитися що?
— Я казав, що хочу написати листа до Центрального комітету партії.
Листки були поцятковані нерозбірливими ієрогліфами і Веньцзє доводилося докладати зусиль, щоб вникати в написане. Але сам текст був прекрасно структурований і аргументований. Бай починав лист з опису негативних наслідків вирубки лісових насаджень у горах Тайханшань: з багатого родючого краю, відомого з давніх-давен, він перетворився на безплідні пустки. Потім розповідав про нещодавній різкий стрибок концентрації суспензії і каламутності води у Хуанхе. І нарешті робив висновок, що великі будівельні та меліоративні роботи, які веде Виробничо-будівельний корпус на території Внутрішньої Монголії, призведуть до незворотних екологічних наслідків. Веньцзє зазначила, що в тексті явно відчувається вплив стилю «Мовчазної весни»: композиція була проста, семантично точна й одночасно поетична. Наукові терміни і викладення не заважали сприймати текст у ліричному стилі.
— Добре написано, — вона справді була під враженням від прочитаного.
Бай кивнув.
— Тоді я відішлю його. — Хлопець почав переписувати чернетку начисто, але його руки тряслися настільки сильно, що він не міг вивести жодного ієрогліфа. Таке тремтіння було звичайною справою в людей, які вперше працювали з ланцюговою пилою: вони не могли навіть утримати казанок з рисом, не кажучи вже про те, щоб розбірливо писати.
— Я перепишу, — запропонувала Веньцзє і взяла перо.
— Ти пишеш, як на уроці каліграфії, — сказав Бай, глянувши на перший рядок ієрогліфів. Він налив склянку води для Веньцзє, сильно її розплескавши. Веньцзє поспіхом прибрала аркуші паперу подалі від води.
— Ти вивчала фізику? — запитав Бай.
— Астрофізику. Марна тепер річ, — Веньцзє навіть не підняла голови.
— Це наука про зірки, як вона може бути марною? Університети тепер знову відкриті, але вони не набирають аспірантів. Але для таких висококваліфікованих кадрів, як ти, бути в такому місці, як це...
Веньцзє нічого не відповіла, занурившись у лист. Вона не хотіла пояснювати Баю, що для неї з таким минулим можливість приєднатися до Корпусу — це ще дуже велике везіння. Не варто було говорити на цю тему; тим паче, сказати щось вагоме не можна було з багатьох причин.
У номері — тихо, і тільки вістря пера шаруділо папером, услід за виникаючими ієрогліфами. Веньцзє відчувала аромат соснової тирси і стружки, що линув від Бая. Уперше з моменту трагічної смерті батька вона відчула теплоту в серці і дозволила собі розслабитися, зменшивши повсякчасні настороженість і підозрілість до всього світу.
Через годину чистовик був готовий. Веньцзє під диктовку Бая написала адресу на конверті й піднялася, щоб піти. Коло дверей вона розвернулася і сказала:
— Дай мені свою куртку, я її виперу, — Веньцзє сама здивувалася зі своїх слів.
— Ні, як можна!? — Бай замахав руками. — Жінки в Корпусі щодня працюють нарівні з чоловіками. Тобі потрібно йти відпочивати — завтра підйом о шостій ранку і доведеться цілий день працювати в горах. Веньцзє, я післязавтра повертаюся до розташування штабу Корпусу, і говоритиму про твою особову справу з моїми кураторами. Можливо, зможу чимось допомогти.