Є Веньцзє ж прийняла пропозицію Ян Вейніна здебільшого з подяки: якби він не привів її у цей ізольований, безпечний притулок у найтрагічніший момент її життя, то її, мабуть, уже не було б серед живих. Ян Вей-нін був талановитим ученим, доброю, вихованою людина. Вона не вважала його товариство неприємним, але її серце спопеліло ущент, і не було з чого спалахнути іскрі любові.
Думаючи про людську природу, Є Веньцзє зазнала повної втрати життєвих орієнтирів і пережила глибоку душевну кризу. Колись вона була ідеалісткою, готовою віддати весь свій хист для досягнення високої мети; але наразі зрозуміла, що все, чим вона займалася у житті, — безглузде, і в майбутньому ніяких осмислених занять також не передбачається. Такі думки призводили до того, що вона дедалі більше ізолювалася від навколишнього світу, до якого вже не належала. Відчуття того, що вона самостійно блукає в пустелі духовного нігілізму мордувало її. А після того, як вони з Ян Вейніном стали жити як сім'я, її душа стала ще й бездомною.
Якось Є Веньцзє чергувала в нічну зміну. У глибокій тиші ночі Всесвіт відкривався тим, хто прислухався до його туманної нескінченності, як величезне запустіння. Найбільше Є Веньцзє дратувала хвилеподібна лінія, що повільно повзла екраном, — візуалізація абстракції космічного шуму, прийнятого «Червоним берегом». Ця, що не мала ані початку, ані кінця, крива здавалася Є Вень-цзє сутністю Всесвіту: один кінець нескінченно йде в минуле, другий — тягнеться в нескінченне майбутнє, а по середині — рандомні злети і падіння без життя, без мети. Піки й улоговини, немов сипучі бархани, а вся крива — немов одномірна пустеля, витягується в лінію, безлюдна і непривітна. Ти можеш рухатися нею в будь-який із напрямків, куди тобі заманеться, але тобі ніколи не досягти її кінця.
Але сьогодні, кинувши погляд на монітор, Є Веньцзє виявила щось незвичайне. Навіть експерту буває важко неозброєним оком побачити, чи несе сигнал будь-яку інформацію, але Є Веньцзє занадто добре знала, як виглядає шум Всесвіту. І лінія, котра повзла зараз перед її очима, безумовно приховувала в собі ще щось. Тонка крива, яка піднімалася й опускалася, здавалося мала душу. Є Веньцзє була впевнена, що радіосигнал перед її очима модульований інтелектом.
Вона кинулася до іншого термінала й перевірила комп'ютерну оцінку розпізнаваності сигналу: AAAAA. До цього моменту жоден із прийнятих сигналів «Червоним берегом» не отримував оцінку вище С. Оцінка А передбачала, що з імовірністю понад 90 відсотків передача містить інформацію від розумної істоти. Оцінка ААААА була особливим випадком: це означало, що зміст отриманої передачі зашифровано тим самим кодом, що й вихідне повідомлення «Червоного берега».
Є Веньцзє включила систему дешифрування. Програмне забезпечення давало змогу розшифрувати будь-який сигнал з оцінкою вище В. Протягом усього часу існування проекту «Червоний берег» систему дешифрування жодного разу не використовували за призначенням. Виходячи з даних тестових сесій, на розшифрування повідомлення, у якому може міститися послання або інша інформація, може знадобитися кілька днів або навіть кілька місяців, і результат здебільшого буде негативний. Але цього разу тільки-но файл із прийнятим повідомленням був завантажений, на дисплеї висвітилася інформація, що розшифрування завершене.
Є Веньцзє відкрила дешифрований документ, і вперше людина прочитала повідомлення з іншого світу.
Вміст був зовсім не такий, яким його уявляли. Це було попередження, яке повторили тричі:
Не відповідайте!
Не відповідайте!!
Не відповідайте!!!
Відчуваючи запаморочення від хвилювання і розгубленості, Є Веньцзє розшифрувала друге повідомлення:
Цей світ отримав ваше повідомлення.
Я один із небагатьох пацифістів цієї цивілізації. Це невимовна удача для вашої цивілізації, що я перший отримав ваше повідомлення. Я попереджаю вас:
Не відповідайте! Не відповідайте!! Не відповідайте!!!
Існують десятки мільйонів зірок у вашому напрямку. Доти, поки ви не відповісте, цей світ не зможе достовірно визначити джерело передачі.
В іншому разі, ваше місце розташування буде вирахувано одразу. Ваша планета буде захоплена, а ваш світ знищений.
Не відповідайте! Не відповідайте!! Не відповідайте!!!
Читаючи на екрані миготливий зелений текст, Є Вень-цзє не могла до кінця зрозуміти, що відбувається. Її розум, перебуваючи в шоковому стані, усвідомлював лише одне: менше ніж дев'ять років тому вона надіслала те повідомлення до Сонця, відповідно відправник цього повідомлення перебуває на відстані не більше ніж чотири світлові роки! Відповідно, це може бути тільки найближча до нас позасонячна зоряна система: Альфа Центавра[74]!
74
Прим. перекл. Альфа Центавра — потрійна зоряна система в сузір'ї Центавра. Два компоненти, α Центавра А і α Центавра B, неозброєним оком видно як одну зірку –0,27m, завдяки чому α Центавра є третьою за яскравістю зіркою нічного неба. Третій компонент, також невидимий неозброєним оком, червоний карлик Проксима Центавра, або альфа Центавра C, віддалений від яскравої подвійної зірки на 2,2°. Усі три є найближчими до Сонця зірками. Що характерно, китайською мовою назва зоряної системи звучить: 半 人马座 三星 (bàn rénmǎzuò sānxīng), що дослівно перекладається, як «три зірки напівлюдини-напівконі» (кентаври).