— Коли вже мова зайшла про фундаментальні дослідження, то чи не розкажете, як померла ваша донька?
Це запитання змусило Є Веньцзє замовкнути на кілька секунд. Ван Мяо зауважив, як потьмяніли її очі, але попри душевний біль, завданий гіркими спогадами, вона знайшла в собі сили продовжити розмову:
— Справді, порівняно з Господом нашим, усі наші старання — марноти, та й годі. Ми лише робимо те, що в наших силах.
Тільки-но вона закінчила фразу, почулося кілька гучних ударів, і двері в кафетерій злетіли з петель. Група солдатів із пістолетами-кулеметами увірвалася в приміщення. Ван Мяо зазначив, що це армійський підрозділ, а не поліцейський спецназ. Безшумно рухаючись вздовж стін, вони оточили повстанців Організації. Останнім у приміщення зайшов Ши Цян. Його давнішня шкіряна куртка була наопашки, а пістолет у руці він тримав не як усі, а за ствол, отож рукоять була схожа на бойок молотка.
Да Ши неквапом розглядав приміщення, як раптом кинувся уперед. Рука із затиснутим пістолетом блискавично описала дугу, і почувся гучний удар металу об череп. Один із членів Організації впав на підлогу, а пістолет, який він намагався дістати, відлетів убік. Кілька солдатів випустили черги в стелю, з якої негайно посипалися пил і шматки оздоблення. Хтось схопив Ван Мяо і відтягнув геть від групи повстанців, поки він не опинився в безпеці — за спинами солдатів.
— Зброю на стіл! Швидко!! Клянуся, ми пристрелимо будь-якого сучого сина, що спробує викинути якийсь фортель! — Да Ши кивнув на шеренгу автоматників за своїм плечем. — Я знаю, що ви не боїтеся померти, але ми також. Я хочу одразу пояснити вам правила гри: звичайні процесуальні права і поліцейські процедури на вас не поширюються. Навіть загальнолюдські закони ведення війни на вас більше не поширюються. Позаяк ви оголосили весь рід людський своїм ворогом, для нас не залишилося табу в поводженні з вами.
У групі повстанців зчинився невеликий переполох, але паніки не було. Обличчя Є Веньцзє лишалося спокійним. Троє людей раптом вибігли з натовпу, зокрема молода жінка, яка скрутила в'язи Пань Ханю. Вони підбігли до скульптурного зображення Трьох тіл, де кожен схопив одну із куль і виставив перед собою.
Молода жінка підняла яскраву металеву кулю над собою обома руками, наче вона готувалася почати комплекс гімнастичних вправ. Посміхаючись, вона вимовила:
— Офіцери, ми тримаємо в руках три ядерні бомби, кожна з яких має потужність, еквівалентну одній цілій і п'яти десятим кілотонни. Не надто потужна, бо ми любимо маленькі іграшки. Це детонатор.
Усі в кафетерії застигли. Єдиний, хто продовжував рухатися, неначе нічого не сталося, був Ши Цян. Він засунув пістолет до кобури під лівою рукою і спокійно склав руки перед собою.
— Наші вимоги прості: дайте піти Командувачеві, — сказала молода дівчина. — А потім ми зіграємо в будь-яку гру, яку забажаєте.
З її тону було зрозуміло, що вона не боїться ні Ши Цяна, ні солдатів.
— Я залишуся зі своїми товаришами, — сказала спокійно Є Веньцзє.
— Ми можемо підтвердити те, що вона сказала? — запитав Да Ши в офіцера, експерта-вибухотехніка, який стояв поруч.
Офіцер кинув під ноги трьом членам Організації, які тримали кулі, сумку. Один із повстанців підняв її, розстебнув і вийняв пружинні ваги — трохи збільшену версію тих, які беруть із собою на ринки деякі покупці, щоб перевіряти чесність продавців. Він поклав кулю в сумку, зачепив її за гачок і підняв у повітря. Стрілка хитнулася і завмерла посередині шкали вимірювань.
Молода дівчина хмикнула, офіцер також саркастично посміхнувся.
Повстанець вийняв кулю з сумки і кинув її на підлогу. Його компаньйон забрав у нього ваги з сумкою і виконав ті самі маніпуляції. У результаті ще одна куля опинилася на підлозі.
Дівчина засміялася голосніше і прийняла естафету з сумкою. Вона поклала свою кулю в сумку, підняла ваги в повітря, і стрілка одразу ж опустилася до кінця шкали, а пружина повністю розтягнулася.
Посмішка завмерла на обличчі експерта-вибухо-техніка.
— Це воно, — прошепотів він Да Ши.
Той здавався спокійним.
— Принаймні, ми можемо бути впевнені, що в них там всередині важкий хімічний елемент — речовина, яка здатна розщеплюватися. Чи працює детонатор — не зрозуміло.
Промені тактичних ліхтарів, прикріплених до автоматів солдатів, схрестилися на молодій дівчині. Ця гарна квітка смерті тримала у своїх руках 1,5 кілотонни в тротиловому еквіваленті. Вона відкрито усміхалася, ніби стояла на сцені в очікуванні визнання і оплесків.