— Ні, — коротко відповів офіцер офісу зв'язку НАТО.
— Тоді ми просто тягнемо кота за яйця, а не обговорюємо варіанти, — висловився Да Ши, отримавши в нагороду безліч спопеляючих поглядів з усіх боків.
Полковник Стентон узяв слово:
— Позаяк головною метою є ліквідація всіх людей, які перебувають на борту, — усередині закритої конструкції, без шкоди для обладнання, нашої першою думкою було використати установку протиракетної оборони, яка генерує штучні кульові блискавки.
— Наявність цього виду зброї вже стала надбанням загалу, — похитав головою Дін Ї. — Ми не знаємо, чи оснащений корпус корабля екранами із застосуванням магніт-ного поля для захисту від кульової блискавки. Навіть якщо такі й не встановлені, подібні установки справді можуть знищити всіх людей на борту корабля, але в будь-якому разі це відбудеться не миттєво. Також після того, як кульова блискавка проникне всередину, вона, перш ніж вивільнить свою енергію, може переміщатися або висіти нерухомо протягом деякого часу. Це може тривати і кілька десятків секунд, і хвилину, і навіть більше. У команди корабля буде достатньо часу, аби зрозуміти, що вони піддалися нападу, і знищити необхідну нам інформацію.
— А якщо нейтронна бомба? — запитав полковник Стентон.
— Полковнику, ви маєте знати, що це не спрацює, — відповів російський офіцер. — Випромінювання від вибуху нейтронної бомби не спричиняє миттєвого летального наслідку. Після вибуху в екіпажу корабля буде достатньо часу, щоб провести зустріч на кшталт нашої.
— Іще була ідея використати нервово-паралітичний газ, — сказав представник НАТО. — Але він поширюватиметься кораблем нерівномірно, і для цього знадобиться чимало часу, тому цей варіант також не відповідає висунутим генералом Чаном вимогам.
— Тоді все, що залишається, — боєприпаси об'ємного вибуху та інфразвук, — сказав полковник Стентон. Усі навколо з нетерпінням чекали, що він розвине свою думку, але він більше нічого не додав.
— Наша поліція застосовувала заряди об'ємного вибуху під час проведення операцій, але ефект не такий уже й грандіозний. Такий вибух справді може призвести до потьмарення свідомості в людей у закритому приміщенні, але лише в масштабах кімнати-двох. У вас є бомба такої потужності, щоб миттєво відключити всіх людей у забитому під зав'язку нафтовому танкері?
— Ні, — похитав головою Стентон. — Навіть якби й була, то вибуховий пристрій такої потужності гарантовано пошкодив би й обладнання на кораблі.
— А ідея з використанням інфразвуку? — запитав хтось.
— Розробка перебуває ще на стадії випробувань і не може використовуватися в бойових умовах. Плюс корабель надто великий. Потужність наявних прототипів така, що їх застосування щодо цілей розміру «Судного дня» матиме ефект, у кращому разі, запаморочення й нудоти в команди корабля.
— Ха! — Да Ши загасив недопалок сигари, тепер не більший від арахісу. — Я вам казав, що просто втрачаємо час, а конструктиву — нуль. Пам'ятайте, що говорив генерал: «Часу в нас обмаль!», — він лукаво підморгнув жін-ці-перекладачеві з погонами лейтенанта, яка намагалася перекладати його багату на сленгові звороти мову. — Нелегко доводиться, так? Просто переклади загальний зміст, та й по всьому.
Але Стентон, здається, зрозумів усе й так. Він тицьнув у Да Ши новою, тільки що витягнутою сигарою:
— Хто цей поліцейський, і хто йому дав право говорити з нами в такому тоні?
— А сам ти хто такий? — відповів люб'язністю на люб'язність Да Ши.
— Полковник Стентон є провідним експертом із проведення спеціальних операцій, він брав участь практично в усіх великих військових операціях з часів В'єтнамської війни, — сказав один з офіцерів НАТО.
— Тоді дозвольте й мені розповісти вам, хто я такий. Більше ніж тридцять років тому мій розвідувальний взвод зумів пробратися на десятки кілометрів у тил в'єтнамської армії і захопити гідроелектростанцію, яка перебувала під посиленою охороною. Ми зірвали їхній план підірвати греб лю, тим самим не дали затопити напрямок для атакуючих дій нашої армії. Тому я переміг ворога, який колись зміг перевершити вас.
— Досить, Да Ши! — генерал Чан постукав по столу. — Не уникай теми розмови. Якщо в тебе є план, то викладай.
— Я не бачу жодної потреби витрачати наш час на цього поліцейського клоуна, — зневажливо сказав полковник Стентон і почав розпалювати сигару.
Да Ши схопився, не чекаючи перекладу.
— Пао-лі-сі! Я вже двічі чую це слово. Ви зверхньо ставитеся до поліції? Якщо ми говоримо про те, щоб просто стерти корабель на порох, то тут ви — військові — майстри, вам і карти в руки. Але якщо нам потрібно щось тихенько вилучити без ушкоджень, то мені плювати, скільки у вас зірок на погонах — ваша кваліфікація в цьому не дотягує навіть до рівня пересічного злодюжки. Для таких речей треба вміти діяти поза рамками і мислити нестандартно. Нестандартно, розумієш? Але ваше мислення все одно ніколи не буде настільки не обмежене умовностями, як у злочинців.