— Подібне видовище може злякати і наших учених. І як цього досягнути?
— Це досить просто. Ми вже написали програмне забезпечення, яке дасть змогу софону самостійно розгортатися у двох вимірах. Як ви пам'ятаєте, двовимірний софон являє собою гігантську площину, що легко зможе обгорнути Землю, як і «Трисолярис». Також програмне забезпечення сприяє регуляції ступеня прозорості со-фонної мембрани і, наприклад, на частотах реліктового випромінювання робить її непрозорою й демонструє на поверхні мембрани потрібне нам зображення... Звичайно, перебираючи розмірності софона, ми можемо використовувати й інші його розміри для ще грандіозніших «див». Програмне забезпечення для використання всього спектра можливостей софона ще перебуває на стадії розробки, але ці «дива» зможуть направити суспільну думку (наприклад, про згубність науково-технічного прогресу) у потрібне нам русло і створять достатній за-діл, щоб розвиток наукової думки на Землі пішов глухою гілкою розвитку. Отже, ми зможемо, використовуючи план «Диво», ефективно гальмувати наукові дослідження на Землі, не обмежуючись лише теоретичною або прикладною фізикою.
— Останнє запитання: чому б не відправити всі чотири софони на Землю?
— Квантова заплутаність зберігає свої властивості і на відстані. Навіть якщо чотири софони розмістити на протилежних кінцях Всесвіту, квантове утворення збережеться і зв'язок між ними відбуватиметься миттєво. Залишаючи «Софон ІІІ» і «Софон IV» тут, ми матимемо можливість миттєво отримувати передану «Софоном І» і «Софоном ІІ» інформацію. Завдяки цьому ми зможемо моніторити ситуацію на Землі в режимі реального часу. Крім того, таке розташування софонів дасть нам змогу спілкуватися безпосередньо з ренегатами на Землі.
Непомітно сонце, що тільки зійшло, зникло за обрієм, перетворившись на захід.
На «Трисолярисі» запанувала ще одна епоха хаосу.
Поки Є Веньцзє заглиблювалася в архів повідомлень із «Трисоляриса», у штабі оперативного командування відбувався інший важливий захід: нарада з питань подальшого аналізу захоплених даних. Перед початком зустрічі генерал Чан сказав:
— Товариші, будь ласка, пам'ятайте, що нашу зустріч, можливо, вже відстежують софони. З цього моменту режим секретності втрачає будь-який сенс.
Після цих слів генерала нічого не змінилося навколо. Тіні літніх дерев так само плавали на запнутих шторах, але, на думку всіх присутніх, світ змінився одразу. Вони відчували погляд всюдисущих очей. Це почуття переслідуватиме їх усе життя, і їхні нащадки теж не зможуть уникнути їхньої долі. Тільки через багато років людям вдасться звикнути до цієї думки і перестати щомиті думати про невсипуще око.
Через три секунди після того як генерал Чан закінчив говорити, «Трисолярис» уперше вийшов на контакт із землянами поза організацією «Земля — Трисолярис». Після цього будь-які форми спілкування були припинені, навіть із фракцією адвентистів. Протягом решти життя всіх присутніх на зборах «Трисолярис» більше не передавав жодного повідомлення.
Усі, хто перебував у штабі оперативного командування, побачили повідомлення на сітківці власних очей, як Ван Мяо свого часу зворотний відлік. Повідомлення проіснувало лише дві секунди, а потім зникло, але прочитати його встигли всі. Це були лише два слова:
«Ви — комахи!»
三十四 Комахи
— Читаючи всі ці матеріали повідомлень, ти напевне згадував події трирічної давнини через дослідження природи кульової блискавки, і твого відкриття макроатомів — рідбергової речовини, із якої вона складається. Це був твій зоряний час, — промовив Ван Мяо, входячи до просторої вітальні Дін Ї. Вони обперлися об більярдний стіл.
— А, це. Я розробив цю теорію як одне з можливих пояснень природи кульової блискавки, але зараз мені здається, що в неї вдихнули нове життя: макроатоми, ймовірно, були звичайними атомами в низькій розмірності на початку часу, і їхнє розширення здійснила якась невідома сила природи. Це могло статися незабаром після Великого вибуху у Всесвіті і триває протягом усього часу. Можливо, усі атоми Всесвіту через якийсь тривалий час стануть низькорозмірними, і остаточним підсумком нашого Всесвіту буде низькорозмірний атомний склад на макрорівні, що також можна розглядати як ентропію процесу зростання... Тоді відкриття макроатомів могло призвести до справжнього прориву у фізиці, однак тепер це вже неможливо, — сказав Дін Ї, підвівся і пішов, щоб щось принести.
— Чому? Позаяк ми можемо отримати макроатом для вивчення, то ми можемо обійтися без використання прискорювача заряджених частинок для визначення глибинної структури матерії і досліджувати її безпосередньо?