Їй справді цікаво грати в онлайн-гру, яка потребує наявності V-костюма? У неї немає дітей, отож вона купувала костюм від самого початку для себе, що трохи дивно.
Ван Мяо ввів в адресний рядок свого браузера URL гри, який легко запам'ятав: www.3body.net. На екрані з'явилася інформація, що гра підтримується тільки в режимі з використанням V-костюма.
Ван Мяо згадав, що, здається, в кімнаті відпочинку персоналу дослідницького центру є такий костюм. Він вийшов з головної лабораторії, до цього часу вже порожньої, і попрямував на пост охорони по ключ. У кімнаті відпочи-нку, пройшовши повз різноманітні фітнес-тренажери і більярдний стіл, Ван Мяо знайшов V-костюм, підключений до комп'ютера. Втиснувшись у тактильний костюм зі зворотним зв'язком і насунувши панорамний шолом, Ван Мяо ввімкнув комп'ютер.
Після запуску гри Ван Мяо виявив себе у передсвітанкових сутінках посеред темно-коричневої пустелі; навколишні деталі були ледь помітні. На горизонті виднівся перший промінь сонця, а увесь небосхил був усипаний тьмяними, мерехтливими зірками.
Почувся звук гучного вибуху, і дві скелі на горизонті звалилися зі своєї висоти на землю, заливаючи червоним світінням всю навколишню пустелю. Після того, як вляглися хмари пилу, Ван Мяо побачив два гігантські слова, що виникли з нізвідки між землею і небесами: ТРИ ТІЛА.
Перед очима з'явилося вікно реєстрації. Ван Мяо ввів ID: «Хайжень»[22] і увійшов у гру.
Панорама навколо залишилася такою само пустельною, але із шипінням ожили компресори V-костюма, і Ван Мяо відчув потоки холодного повітря, що почали циркулювати вздовж тіла. Перед ним на відстані виникли дві фігури, два темні силуети на тлі зоряниці. Ван Мяо кинувся навздогін.
У міру наближення Ван Мяо побачив, що обидві фігури чоловічі в однаковому подертому одязі, поверх якого накинуті брудні шкури тварин. В обох на поясі висіли короткі, широкі бронзові мечі. Один із подорожніх ніс вузький високий дерев'яний ящик у половину свого зросту. Він повернувся, щоб глянути на Ван Мяо. Його обличчя було таким самим брудним і зморшкуватим, як і шкура на ньому. Але погляд був живий і чіпкий, а зіниці пустотливо блищали у досвітній імлі.
— Холодно, — сказав він.
— Так, дуже холодно, — погодився Ван Мяо.
— Це період Воюючих держав, — сказав чоловік. — Я — Чжоу Вень-ван.
— Але, наскільки я пам'ятаю, Чжоу Вень-ван не з періо ду Воюючих держав? — запитав Ван Мяо[23].
— Він дожив до цих днів, як і Чжоу-сінь, — сказав чоловік без ящика. — Я — послідовник Чжоу Вень-вана. Це і мій логін: «Послідовник Чжоу Вень-вана». Він же геній, правда[24]?
— Мій логін — «Хайжень», — повідомив Ван Мяо. — А що ви несете на спині?
Чжоу Вень-ван поставив додолу прямокутний ящик і відкрив одну з граней, як дверцята. Внутрішній простір ящика виявився розділеним на п'ять секцій. При тьмяному світлі зорі Ван Мяо зумів розгледіти, що в кожній із секцій міститься невелика купка піску, яка плавно перетікає через маленький отвір у секцію нижче.
— Пісковий годинник. Кожні вісім годин пісок перетікає донизу. Перевертаючи тричі, зможеш відраховувати день. Але я часто забуваю робити це, і мені потрібен послідовник, щоб нагадувати, — сказав Чжоу Вень-ван.
— Ви, здається, давно в дорозі. Навіщо вам на собі носити такий громіздкий хронометр?
— А як по-іншому ми зможемо вимірювати час?
— Невеликий сонячний годинник буде практичнішим. Або можна просто подивитися на Сонце, і ви завжди знатиме приблизний час.
Чжоу Вень-ван і Послідовник подивилися з подивом один на одного, а потім на Ван Мяо, як на цілковитого ідіота:
— Сонце? Як можна, поглянувши на Сонце, визначити час? Ми ж посеред епохи хаосу.
Ван Мяо хотів було дізнатися значення цього дивного терміна, аж раптом Послідовник жалісливо застогнав:
— Як же тут холодно! Я помру від переохолодження!
Ван Мяо також відчував, як холод пробирає до кісток, але не міг просто зняти V-костюм, бо це призвело б до автоматичного видалення логіна із системи гри. Замість цього він сказав:
— Зійде Сонце — і буде тепліше.
— Ти хочеш бути великим пророком? Навіть Чжоу Вень-ван не має дару пророкувати майбутнє! — Послідовник несхвально похитав головою у відповідь на слова Ван Мяо.
— А хто тут пророкував? Будь-хто може передбачити, що за годину-другу зійде Сонце, — сказав Ван Мяо, показуючи на світлу смугу на обрії.
— Це епоха хаосу, — відповів Послідовник.
— Що таке ця ваша епоха хаосу?
— Усе, що не є епохою стабільності, належить до епохи хаосу, — відповів Чжоу Вень-ван таким тоном, немов пояснював очевидні речі маленькій дитині.
І справді: вузька смужка зорі на горизонті почала темніти і незабаром згасла. Ніч знову огорнула все суще. Навіть зірки над головами світили яскравіше.
— То що, це був захід замість сходу Сонця, вечір замість ранку? — запитав Ван Мяо.
— Зараз ранок. Просто не завжди Сонце може зійти над обрієм. Це ж епоха хаосу, не забув?
Ван Мяо ледь витримував пронизливий холод:
— Схоже, тепер Сонце не зійде ще довго, — Ван Мяо тремтячою рукою вказав на побляклий обрій.
— Що змушує тебе так думати? Ти не можеш бути впевнений у будь-чому; я ж тобі кажу — це епоха хаосу, — наполягав Послідовник. Потім, повернувшись до Чжоу Вень-вана, попросив: — Чи не дасте мені трохи в'яленої риби?
— Ні! — відрізав Чжоу Вень-ван. — Мені самому мало, а я повинен бути впевнений, що мені припасів вистачить, щоб дістатися до Чжаоге[25]. Мені там потрібно бути, не тобі.
Поки вони говорили, Ван Мяо зауважив, що обрій почав червоніти з ще одного боку. Він не був упевнений у точності напрямку, але це, безперечно, була інша частина неба. Небо стрімко розвиднювалося, і ось уже світило цього світу зійшло над обрієм. Воно виявилося невеликим за розміром і випускало світло із синюватим полиском, як яскравий Місяць. Тепер Ван Мяо відчув тепло, що розливається по тілу і зумів детальніше роздивитися околиці. Але день не протривав довго: Сонце пройшло шлях вузькою дугою і сховалося за обрієм. Холод і ніч знову вступили у свої права.
Трійця зупинилася перед мертвим деревом. Чжоу Вень-ван і Послідовник вийняли бронзові мечі й почали рубати дерево на хмиз, а Ван Мяо відносив куски, які відлітали, на купу неподалік. Послідовник вийняв кремінь і став висікати іскри, б'ючи по лезу меча. За деякий час хмиз зайнявся з веселим тріском, і Ван Мяо відчув, як нагрілася передня частина V-костюма, але ззаду холод так само проймав до кісток.
— Ми можемо спалити кілька зневоднених тіл, — запропонував Послідовник. — Тоді зможемо зігрітися біля нормального вогню.
— Замовкни! Тільки такий тиран, як Чжоу-сінь, може пропонувати такі речі!
— Але тут стільки зневоднених тіл розкидано вздовж дороги! Вони вже роздерті на шматки і не повернуться до життя, навіть якщо пройдуть процедуру повторної гідратації. І навіть якщо ваша теорія правильна, що поганого, коли ми спалимо кілька? Ми можемо навіть спробувати вжити їх у їжу. Як кілька життів можуть вплинути на значущість і правдоподібність вашої теорії?
— Перестань верзти нісенітниці! Ми ж філософи!
Після того як вогонь згас, троє мандрівників продовжили свій шлях. Позаяк вони практично не перемовлялися між собою, система пришвидшила перебіг часу у грі. Чжоу Вень-ван шість разів у рапіді перевертав хронометр на спині, відмірявши закінчення двох діб. Сонце більше не з'являлося, навіть проблисків зорі на горизонті не було видно.
— Сонце, схоже, більше не зійде, — сказав Ван Мяо. Він скосив очі в куток екрана, викликаючи інтерфейс гри, щоб перевірити рівень індикатора здоров'я. Через крижану холоднечу навколо рівень швидко падав.
— І знову ваші заяви претендують на статус пророчих, — забубонів Послідовник. Але фразу закінчували вони вже в один голос з Ван Мяо: — Це епоха хаосу!
Однак незабаром після цих слів схід знову забарвив обрій у світлі тони. Небо світлішало дуже швидко — і Сонце не змусило себе довго чекати, з'явившись швидше, ніж звичайно. Ван Мяо зазначив, що цього разу розміри світила були просто гігантські: з'явившись тільки до половини, воно вже закривало собою п'яту частину поля зору. Ван Мяо ніжився в теплих променях, що йшли з усіх боків, відчуваючи, як сили знову наповнюють виснажене тіло. Озирнувшись на супутників, він несподівано побачив застиглий жах на обличчях Чжоу Вень-вана і Послідовника, немов їм явився сам диявол.
22
Прим. перекл. Хайжень ( 海人 , H ǎ i rén) — людина моря. Це алюзія на ім'я Ван Мяо (汪淼, Wāng Miǎo), яке також при певному прочитанні можна перекласти як широка (глибока) вода (потік), тобто метафорично — море.
23
Прим. перекл. Період Воюючих держав （ 战国时代 , Zhànguó Shídài） — період китайської історії від закінчення періоду Весен і Осеней у 475 році до н. е. і до об'єднання Китаю Цінь Ши Хуан--ді у 221 році до н. е. Чжоу Вень-ван （周文王, Zhōu Wén Wáng） — правитель, попередник династії Чжоу, жив набагато раніше: з 1152 року по 1056 рік до н. е.
24
Прим. перекл. Чжоу-сінь （紂辛, Zhòu Xīn） （1105 рік до н. е. — 1046 чи 1027 рік до н. е.） — напівлегендарний останній імператор китайської держави Шан-Інь, династії Інь, зміненої на троні династією Чжоу. Відомий своїми божевільними витівками і деспотичним методом правління, що й спричинило повстання, яке призвело до кінця його правління.
25
Прим. перекл. Чжаоге （ 朝歌 , Zhāogē） — столиця при династії Шан, де розташовувався двір Чжоу-сіня; потім столиця васального царства Вей.