Згідно з новими змінами до парламентського виборчого законодавства від 14 червня 1896 р. у сільських громадах запроваджувалась додаткова V курія загального голосування з прямими виборами. У ІV курії сільських громад активне та пасивне виборче право надавалось усім платникам податків, проте зберігалося двоступеневе голосування. Розподіл мандатів між куріями в Галичині виглядав так: І курія великої земельної власності — 20, ІІ курія торгово-промислових палат — 3, ІІІ курія міст — 13, ІV курія — 27, V курія — 15. Водночас було запроваджено правила для укладення виборчих списків, виписано процедуру формування складу виборчих комісій, конкретизовано вимоги щодо оформлення виборчої документації, уточнено процедуру голосування[58]. 5 грудня 1896 р. для виборців у ІІІ та ІV куріях запроваджувався майновий ценз у розмірі 4 гульденів[59]. У 1897 р. знову вносилися зміни до структури виборчих округів Галичини.
У якості компенсації Галицькому сейму за втрату права делегувати своїх представників до складу Державної ради 10 травня 1873 р. були внесені зміни до крайового статуту, які закріпили правові передумови діяльності сеймових комітетів. Вони створювалися для виконання певного завдання чи підготовки необхідного законопроекту. Діяльність комітетів припинялася внаслідок виконання ними поставленого завдання або закінчення 6-річної каденції крайового представницького органу[60].
Завдяки законодавчо закріпленим (т. зв. «білим») виборчим технологіям українці у Галицькому сеймі також залишалися невідповідно представленими до чисельності їх спільноти.
Таблиця 4
На відміну від парламентського виборчого законодавства, крайовий виборчий порядок для Галичини практично не зазнавав суттєвих демократизаційних змін, бо встановлений у 1861 р. рівень майнового цензу зберігався. З 30 січня 1890 р. до виборів у курях міських та сільських громад поза майновим цензом допускалися особи за визначеною професійною кваліфікацією: дипломовані техніки та кандидати на нотаріуси[63].
Періодично збільшувалася кількість мандатів у міській курії, що свідчило про зростання питомої ваги міст з огляду на активність урбанізаційних процесів та темпи розвитку підприємництва. Так, 23 травня 1896 р. склад Галицького сейму було розширено до 154 осіб, з них: 10 вірилістів та 144 обраних послів: І курія великої земельної власності — 44; ІІ курія міст та торгово-промислових палат — 26; ІІІ курія сільських громад — 74[64]. Додаткові 3 мандати припадали на два найбільші міста краю. У підсумку Львів здобув 6, Краків — 4, а решта міст зберегли по 1 мандату[65].
За змінами до Крайового статуту для Галичини від 18 березня 1900 р. відбулося зниження вікового цензу до 24 років та збільшення складу Галицького сейму до 161 посла: 12 вірилістів[66]та 149 обраних послів: І курія великої земельної власності — 44; ІІ курія міст — 28; ІІІ курія торгово-промислових палат — 3; ІV курія сільських громад — 74[67]. Додатково утворювалося 5 міських виборчих округів, з них: у Західній Галичині — 4 (Подґуже — Вєлічка, Бохня — Вадовіце, Ґорліце — Ясло, Сянік — Кросно), а у Східній — усього 1 (Бережани — Золочів).
30 серпня 1899 р. було внесено доповнення до § 6 крайового статуту для Галичини, за яким державні чиновники та службовці одержали право суміщати державну службу з виконанням депутатських повноважень без додаткового дозволу[68].
За крайовим виборчим порядком від 26 лютого 1861 р. виборчі округи у сільських громадах Галичини формувались у межах політичних повітів, а списки виборців — судових повітів. У 70—80-х рр. ХІХ ст. кілька разів поспіль межі повітових староств змінювались, внаслідок чого повністю зникло навіть умовне розмежування між Західною та Східною Галичиною. Так, у 1878 р., 1881 р., 1884 р. з повіту у повіт передавалися певні сільські громади для того, щоб відповідно збалансувати співвідношення складу населення за кількісним та національним критеріями, що у майбутньому дозволило польським чиновникам реалізувати т. зв. «сірі» виборчі технології на місцях. У 1885 р. востаннє було змінено межі політичних повітів Галичини, проте їхня кількість, як і кількість мандатів у курії сільських громад, залишалася сталою — 74. 17 грудня 1884 р. на території цих повітів у курії сільських громад створювався один особливий виборчий округ, що дозволяло намісництву кроїти виборчі дільниці на свій розсуд. 15 червня 1898 р. місцем проведення виборів визначались повітові містечка, де розташовувалися повітові староства. Повітовий староста повинен був подбати, щоб кожному виборцю своєчасно надсилалась легітимаційна картка для участі в голосуванні, у якій мали зазначатись час і місце проведення виборів[69]. Таке нововведення було покликане забезпечити волевиявлення виборців, які делегувались з сільських громад.
58
Gesetz vom 14. Juni 1896, wodurch die Reichsrathswahlordnung abgeändert, beziehungsweise ergänzt wird // R. G. Bl. — Jahrgang 1896. — Stück LXIV. — Nr. 169. — S. 530–536.
59
Gesetzvom 5. Dezember 1896, betreffend die Abänderung des §. 9 der Reichsrathswahlordnung vom 2. April 1873, beziehungsweise vom 4. October 1882 // R. G. Bl. — Jahrgang 1896. — Stück LXХХVІІ. — Nr. 226. — S. 747.
60
Gesetz vom 10. Mai 1873, für das Königreich Galizien und Lodomerien mit dem Großherzogsthume Krakau, womit der Absatz lit. b des § 35 des Landesstatutes abgeändert wird // L. G. Bl. — Jahrgang 1873. — Stück XXVII. — Nr. 248. — S. 178–179.
61
Wenedikter R. Die Karpatenländer. In: Nationalitätenrecht des alten Österreichs / (Hg.) K. Hugelmann. — Wien — Leipzig, 1984. — S. 713; Staruch B. Der Kampf der galizischen Ukrainer… — S. 91.; Binder H. Parteiwesen und Parteibegriff… — S. 239.
62
Кількість українських мандатів подано з врахуванням 3-х вірилістів від вищого греко-католицького духовенства.
63
Gesetz vom 30. Jänner 1900, betreffend eine Zusatzbestimmung zu der Landtags-Wahlordnung vom 26. Februar 1861 R. G. Bl. Nr. 20, für das Königreich Galizien und Lodomerien sammt dem Großherzogthume Krakau // L. G. Bl. — Jahrgang 1890. — Stück IV. — Nr. 22. — S. 96–98.
64
Gesetz vom 23. Mai 1896 für das Königreich Galizien und Lodomerien mit dem Großherzogsthume Krakau, womit § 3 des Landesordnung vom 26. Februar 1861 abgeändert wird // L. G. Bl. — Jahrgang 1896. — Stück I. — Nr. 32. — S. 152–153.
65
Gesetz vom 23. Mai 1896 für das Königreich Galizien und Lodomerien mit dem Großherzogsthume Krakau, womit § 3 der Landtagswahlordnung vom 26. Februar 1861 abgeändert wird // L. G. Bl. — Jahrgang 1896. — Stück I. — Nr. 33. — S. 153–154.
66
Нові вірильні мандати посіли ще президент Академії мистецтв у Кракові та ректор Львівської політехнічної школи.
67
Gesetz vom 23. April 1900, wirksam für das Königreich Galizien und Lodomerien mit dem Großherzogsthume Krakau, mit welchem der § 3 des Landesordnung vom 26. Februar 1861 abgeändert wird // L. G. Bl. — Jahrgang 1900. — Stück I. — Nr. 41. — S. 241–242.; Gesetz vom 18. März 1900, wirksam für das Königreich Galizien und Lodomerien sammt Großherzogthume Krakau, mit welchem die §§. 2, 3, 45, 47 und 49 der Landes-Wahlordnung vom 26. Februar 1861 abgeändert werden // L. G. Bl. — Jahrgang 1900. — Stück I. — Nr. 42. — S. 243–245.
68
Gesetz vom 30. August 1899, wirksam für das Königreich Galizien und Lodomerien mit dem Großherzogsthume Krakau, mit welchem der § 6 des Landesordnung vom 26. Februar 1861 abgeändert wird // L. G. Bl. — Jahrgang 1899. — Stück I. — Nr. 109. — S. 286–287.
69
Gesetz vom 15. Juni 1898, betreffend die Abänderung einiger Bestimmungen der Landtagswahlordnung vom 26. Februar 1861 R. G. Bl., Nr. 20, Beilage II. a., beziehungsweise des Gesetzes vom 17. December 1884 L. G. Bl. Nr. 1 ex 1885 // L. G. Bl. — Jahrgang 1898. — Stück I. — Nr. 53. — S. 212–213.